Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#53 <p> Буквар Потебні за життя впорядника не побачив світу <g/> , бо 1862 р. уряд заборонив недільні школи <g/> .
doc#9 Наприклад <g/> , 1907 р. у Львові функціонує цілий новий закордонний комітет УСДРП ( <g/> А Жук <g/> , Д. Донцов <g/> , О. Назаріїв та ін <g/> .
doc#28 » ( <g/> 1920 <g/> ) з написаною на ту ж саму тему <g/> , але вже 1926 р. <g/> , поезією « <g/> Мені сниться <g/> : я знову в Поділах <g/> » <g/> , вміщеною в збірці ( <g/> може не випадково <g/> ) якраз поруч <g/> , на сусідній сторінці <g/> .
doc#1 Досить <g/> , однак <g/> , порівняти вірш « <g/> Косар <g/> » <g/> , написаний 1847 р. <g/> , з отим <g/> , що був написаний незадовго перед смертю <g/> , як одразу ж відчуваємо різницю <g/> .
doc#72 У “ <g/> Звідомленні <g/> ” за 1921 р. сказано <g/> , що історико-філологічний Відділ ВУАН має усіх співробітників українців <g/> , “ <g/> щодо Відділу наук математично-природничих <g/> , то тут навпаки <g/> : українського елементу дуже мало <g/> , навіть надто мало <g/> , і пригнічуюча більшість академічних співробітників Математично-природничого Відділу найчистіші росіяни <g/> .
doc#72 Щоб краще уявити його всесильність <g/> , досить пригадати <g/> , що на Буковині двічі запроваджувано воєнний стан ( <g/> стан облоги <g/> ) <g/> : перший раз цей стан тривав з 1918 р. по 1928 <g/> , а вдруге з 1938 до 28 червня 1940 р. <g/> , дня <g/> , коли радянське військо окупувало Буковину <g/> .
doc#10 Видавана й перевидавана безперервно від 1918 до 1926 р. ( <g/> наклад самого дев'ятого видання був 150.000 <g/> ) <g/> , студійована без перебільшення мільйонами українських школярів <g/> , ця книжка своїми одинадцятьма виданнями лишила може більший слід у свідомості покоління тих років <g/> , ніж багато інших книжок <g/> .
doc#72 У квітні й червні 1937 р. відбуваються два голосні процеси над українськими націоналістами <g/> .
doc#72 Першим значним проломом стало видання Шевченкового “ <g/> Кобзаря <g/> " накладом 25 тисяч примірників ( <g/> приблизно 1880 р. Чикаленко 295 <g/> ) <g/> .
doc#72 Ученому старшої ґенерації М. Грунському доручено переглянути правопис <g/> , і ще 1939 р. “ <g/> Український правопис <g/> ” <g/> , четверте видання <g/> , пішов у продаж <g/> .
doc#72 <p> Коли відбулася Харківська правописна конференція 1927 року <g/> , і наслідком її праці був “ <g/> Український правопис <g/> ” 1929 р. <g/> , 25 травня того ж року Наукове Товариство ім <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , великоукраїнці відвідували просвітній конгрес львівської « <g/> Просвіти <g/> » в 1909 р. <g/> , виставки в Стриї та Коломиї <g/> , сокільсько-січовий з'їзд 1914 р. уЛьвові тощо <g/> .
doc#72 Поза стінами цієї інституції українську мову й далі не допускали до вжитку в науковому світі <g/> ; прикладом може служити археологічний конґрес у Чернігові 1912 р. ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 147 <g/> ) <g/> .
doc#9 Це ставлення може найкраще висловив сам М. Коцюбинський у листі до В. Гнатюка з 10.11.1899 р. з приводу оповідань С. Ковальова <g/> : « <g/> Поминаючи вже те <g/> , що самі оповідання написані не дуже вдатно <g/> , мова їх вражає занадто льокальним характером і навіть мене <g/> , який вважає галицьку мову рідною <g/> , годі часом зрозуміти те <g/> , що пише в тих оповіданнях д. Ковальов <g/> »1. </p><p> Про великі симпатії М. Коцюбинського до галицьких мовних особливостей розповідають і мемуаристи <g/> .
doc#72 ; резолюція Десятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) “ <g/> Про сучасні завдання партії в національній політиці <g/> ” 15 березня 1921 р. <g/> ; резолюція Першої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У з національного питання 2-4 травня 1921 р. <g/> ; резолюції пленумів ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У 6 лютого та 17 жовтня 1922 р. <g/> ; Сьомої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У 9 квітня 1923 р. <g/> ; Дванадцятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) 25 квітня 1923 р. <g/> ; попереджені програмовими “ <g/> Задачами 12 съезда РКП ( <g/> б <g/> ) ” Л. Троцького ( <g/> Москва 1923 <g/> ) <g/> , де автор підкреслює вибухову силу націоналізму й визнає невдачу комуністичної партії об'єднати народи <g/> , сприяючи розвиткові національних культур ( <g/> широко цитовані в Садовського 45 <g/> ) <g/> ; </p><p> резолюція пленуму ЦККП ( <g/> б <g/> ) У 22 червня 1923 р. про українізацію внутрішньопартійної освіти
doc#72 У “ <g/> Правописних правилах <g/> ” і “ <g/> Правописному словничку <g/> " К. Кисілевського ( <g/> 1934 <g/> ) <g/> , в деяких випадках наведено як рівнорядні форми за правописом НТШ 1922 року і за правописом 1929 р. </p><p> Навіть оцей побіжний виклад ортографічних проблем <g/> , перед якими стояли підпольські українці в міжвоєнний період <g/> , достатньо виявляє конфлікт між двома несполучними прагненнями <g/> : засвоїти “ <g/> великоукраїнський <g/> ” правопис і зберегти <g/> , бодай частково <g/> , традиційні галицькі елементи <g/> .
doc#72 Свою русофільську граматику <g/> , що вийшла 1919 року <g/> , Волошин переглянув і видав 1923 р. як “ <g/> Методичну граматику карпато-руського языка <g/> ” <g/> .
doc#72 17 травня 1940 р. <g/> ) <g/> , — і в його словах <g/> : “ <g/> возз'єднання великого українського народу в єдину радянську українську державу <g/> ” ( <g/> “ <g/> Правда <g/> ” <g/> , 18 травня 1940 р. — підкреслив я <g/> ) <g/> , досі цей епітет належав виключно російському народові <g/> , пор <g/> .
doc#72 ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1924 р. <g/> , 36 <g/> ) <g/> . </p>
doc#31 хохлацького " <g/> просвітительства <g/> "» <g/> , що знову в'яжеться тисячами ниток із попередніми памфлетами Хвильового <g/> , знаходимо вже славословіє Москві <g/> : повторюючи мало не буквально статтю В. Чубаря в « <g/> Комуністі <g/> » з 30 травня 1926 р. ( <g/> « <g/> Про вивихи <g/> » <g/> ) <g/> , Хвильовий посилається на Драгоманова ( <g/> « <g/> В свій час іще Драгоманів про це ( <g/> впливи руської культури й літератури <g/> ) писав як про факт дуже втішний <g/> » <g/> ) і додає від себе <g/> : « <g/> А потім Роза Люксембурґ підкреслювала світове значення руської літератури <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Наша орієнтація на Москву <g/> !