Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#32 Коло 1626 р. постала академія Франції в Парижі ( <g/> а на Україні <g/> , в Києві слово академія вже було включене в словник Памви Беринди <g/> , 1627 <g/> !
doc#71 Зворотний процес <g/> , спрямований на відродження слов'янщини <g/> , зрештою взяв гору <g/> ; і вивершенням його стала поява праць <g/> , у яких церковнослов'янська мова пропаґувалася як єдина літературна мова в Україні <g/> , – наприклад <g/> , у граматиках Лаврентія Зизанія ( <g/> 1596 р. <g/> ) та Мелетія Смотрицького ( <g/> 1619 р. <g/> ) чи в словнику Памва Беринди ( <g/> 1627 р. <g/> ) <g/> .
doc#40 Після багатьох дрібніших спроб 1627 р. видано більший « <g/> Лексикон славено- роський <g/> » Памви Беринди <g/> , ченця Києво-печерської лаври <g/> .
doc#12 : „В той день <g/> , з якого ми починаємо наше оповідання ( <g/> 6. лютого 1648 р. <g/> ) <g/> , в Несвічу було повно гостей“ ( <g/> Орест Левицький <g/> ) <g/> . </p>
doc#45 Не менше відважно <g/> , відверто й неупереджено аналізує він українсько-російські відносини <g/> : " <g/> Было ли это соединение [ <g/> у Переяславі <g/> , 1654 р. — Ю.Ш. <g/> ] с правительством [ <g/> Росії <g/> ] только чистое подданство или и соединение с народом <g/> ?
doc#35 Особливо їм не подобалося його висловлення про селян у листі з 1663 р. <g/> : « <g/> Свої вони <g/> , селяни <g/> , не один раз і потрібні <g/> , ви власник <g/> , а не воїн <g/> ; <g/> …
doc#57 <p> 2 * Уже « <g/> Граматика <g/> » 1705 р. <g/> , київського друку <g/> , недавно опублікована К. Бідою <g/> , каже <g/> : « <g/> Так теж в справы духовный свіцким будучи не вдаватися <g/> » <g/> .
doc#71 <p> Розклад козацької державності після Мазепиної поразки під Полтавою 1709 р. <g/> , а також занепад барокового стилю в письменстві й у суспільстві призвели до відмирання літератури XVII ст <g/> .
doc#80 <p> У Крупницького <g/> : « <g/> У Орлика міг він перебувати з другої половини 1734 р. до літа 1735 р.» <g/> . </p>
doc#80 Пробувши понад 11 років в Салоніках <g/> , він в початках 1734 р. отримав від турецького уряду дозвіл переїхати до Бендер або Каушан <g/> » <g/> . </p>
doc#80 1741 р. згадує про якогось полковника Саву ( <g/> Collonellum Sawa appellatum virum fortem et magnani- mum <g/> ) <g/> , під яким правдоподібно треба розуміти Саву Чалого <g/> » <g/> . </p>
doc#26 У моєму двотомному виданні поезій Шевченка ( <g/> 1955 <g/> ) « <g/> Гайдамаки <g/> » коментовано так <g/> , що повстання 1768 р. « <g/> шляхетська Польща жорстоко придушила <g/> » ( <g/> с. 486 <g/> ) <g/> .
doc#26 Це був нарис « <g/> Головатий <g/> » <g/> , вміщений в « <g/> Отечественных записках <g/> » у жовтні того ж таки 1839 р. Головатий був видатним діячем у тій частині козацького війська <g/> , яка після знищення Січі 1775 р. пішла на службу Росії в російському війську <g/> .
doc#78 <p> Становище це яскраво відбилося в виданому 1786 р. описі Чернігівського намісництва Oп <g/> .
doc#9 <p> Становище це яскраво відбилося у виданому 1786 р. описі Чернігівського намісництва О. Шафонського <g/> .
doc#24 Але для короткої й сповненої внутрішнім змістом ери українських двадцятих років « <g/> Вертеп <g/> » був відносно тим самим <g/> , чим « <g/> Божественна комедія <g/> » для західньоевропейського середньовіччя <g/> , чим « <g/> Фавст <g/> » для доби політичних і філософських шукань <g/> , що зрушили людство Европи після 1789 р. « <g/> Вертеп <g/> » став синтезою політичного й загальнофілософського світогляду українських двадцятих років <g/> .
doc#72 Закон 16 1791 р. зобов'язував урядовців вживати тільки угорської мови <g/> , закон 2 1844 р. проголосив Ті єдиною державною мовою <g/> .
doc#9 У своїй книжці « <g/> Записки о Малороссии <g/> , ее жителях и произведениях <g/> » <g/> , ч. І <g/> , виданій 1798 р. в Петербурзі <g/> , Яків Мих <g/> .
doc#78 У своїй книжці « <g/> Записки о Малороссии <g/> , ее жителях и произведениях <g/> » <g/> , ч. І <g/> , виданій 1798 р. в Петербурзі <g/> , Яків Мих <g/> .
doc#9 , УСДП в Галичині заснована 18.09.1899 р. <g/> ) <g/> , форми й досвід політичного життя в Галичині ширші <g/> , розвиненіші <g/> .