This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | <p> Після вимушеної шестирічної мовчанки протягом заслання Т. Шевченко почав із того <g/> , що ґрунтовно переглянув свою « <g/> Москалеву криницю <g/> » ( <g/> перший варіянт з'явився 1847-го <g/> , другий — 1857-го р. <g/> ) <g/> . |
doc#1 | Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> . |
doc#1 | Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> . |
doc#1 | Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> . |
doc#1 | Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> . |
doc#1 | <p> На початку I860 р. ситуація помітно змінюється <g/> . </p> |
doc#1 | Це « <g/> Саул <g/> » <g/> , датований 13-м жовтня I860 р. Мабуть <g/> , не випадково цей твір залишився незакінченим чи <g/> , точніше кажучи <g/> , лише розпочатим <g/> . |
doc#1 | Це остання з довгого ряду його поезій про збезчещених дівчат-покриток <g/> , який починається « <g/> Катериною <g/> » у 1838 р. й через різноманітні варіянти та варіяції приводить у 1859 р. до « <g/> Марії <g/> » <g/> . |
doc#1 | Це остання з довгого ряду його поезій про збезчещених дівчат-покриток <g/> , який починається « <g/> Катериною <g/> » у 1838 р. й через різноманітні варіянти та варіяції приводить у 1859 р. до « <g/> Марії <g/> » <g/> . |
doc#1 | <p> Мініятюри <g/> , створені I860 р. <g/> , — це поезія для утаємничених <g/> , це <g/> , у певному розумінні <g/> , езотерична поезія <g/> , недоступна для необізнаного <g/> , випадкового читача <g/> . |
doc#1 | Багатопляновість і відхід від фотографічного відтворення дійсности <g/> , перехід об'єктивного в суб'єктивне і навпаки — ось основні характерні риси вживання фолкльору Т. Шевченком у I860 р. </p><p> Я не аналізуватиму вірш « <g/> Тече вода з-під явора <g/> » <g/> . |
doc#1 | <p> Неважко здогадатися <g/> , чому у віршах 1860 р. Т. Шевченко знову звернувся до фолкльору <g/> . |
doc#1 | Досить <g/> , однак <g/> , порівняти вірш « <g/> Косар <g/> » <g/> , написаний 1847 р. <g/> , з отим <g/> , що був написаний незадовго перед смертю <g/> , як одразу ж відчуваємо різницю <g/> . |
doc#1 | Образ смерти у вірші 1847 р. — це образ невблаганного косаря <g/> , що </p><p> Понад полем іде <g/> , </p><p> Не покоси кладе <g/> , </p><p> Не покоси кладе — гори <g/> . </p> |
doc#1 | <p> ( <g/> « <g/> Я не нездужаю <g/> , нівроку <g/> » <g/> , </p><p> 22 листопада 1858 р. <g/> ) </p><p> Востаннє ця візія неминучої національної і соціяльної помсти постала у вірші « <g/> Осії <g/> . |
doc#1 | Глава XIV <g/> » <g/> , написаному 26 грудня 1859 р. <g/> , з його кривавим образом на- роднього бунту і самосуду <g/> , незрівнянних у своїй жорстокості <g/> : </p><p> Не втечете </p><p> І не сховаєтеся <g/> : всюди </p><p> Вас найде правда-мста <g/> … </p> |
doc#1 | <p> Цей настрій <g/> , ці образи в жадному з віршів 1860 р. вже не воскресають <g/> . |
doc#1 | Можна простежити <g/> , як ставлення до бунту <g/> , повстання поступово переоцінюється у чотирьох версіях вірша « <g/> Молитва <g/> » ( <g/> усі вони написані наприкінці травня 1860 р. <g/> ) <g/> . |
doc#1 | » від 3 листопада 1860 р. поет ремствує <g/> : </p><p> Чи буде кара </p><p> Царям <g/> , царятам на землі <g/> ? </p> |
doc#1 | <p> ( <g/> « <g/> Хоча лежачого й не б'ють <g/> » <g/> , </p><p> 20 жовтня 1860 р. <g/> ) </p><p> Це вже не кривава помста <g/> , а страта неминуча і заслужена <g/> , страта того <g/> , хто винен у соціяльному злі <g/> . </p> |