Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Жадна не втрималася до 1940-их років <g/> .
doc#81 Тепер у моїх курсах сиділи поспіль молоді <g/> , пересічного віку вісімнадцять — двадцять років <g/> , діти селян або сільської інтеліµенції <g/> , себто народжені десь коло 1920 року <g/> .
doc#59 <p> Ірини <g/> , звичайно <g/> , не могли виграти в війні 1939 — 1945 років українську справу <g/> , як би війна не протікала й не закінчилася <g/> .
doc#72 на кінець тридцятих років ( <g/> Magocsi 17 <g/> ) <g/> .
doc#50 Він сам так описує <g/> , звертаючися до вічности <g/> , плян і призначення свого твору <g/> : </p><p> До тебе я і мрію понесу <g/> , </p><p> і посеред мільярдів згаслих років </p><p> тобі в простори я впустю сльозу <g/> , </p><p> а з неї вийдуть три стовпи високі <g/> , </p><p> і зверху вежа й східці унизу </p><p> і вікна вгору готикою стокі <g/> , — </p><p> і творчістю своєю в вежі тій </p><p> з тобою <g/> , вічносте <g/> , зведу я бій <g/> … </p>
doc#24 Ідейне й формальне провалля тридцятих років не могло цього дати Любченкові <g/> , як не могла цього дати йому й дика та антикультурна безглуздість війни 1941 — 1945 років <g/> .
doc#72 Напівофіційне видання Академії Наук УРСР ( <g/> “ <g/> Радянська Україна за 20 років <g/> ” <g/> , Київ 1937 <g/> , ст <g/> .
doc#81 Але тут саме випинається характеристичний факт <g/> : засновниками « <g/> Просвіти <g/> » <g/> , як і керівниками післякрамаренківської управи <g/> , були не ті <g/> , хто виріс уже в пореволюційні <g/> , радянські роки <g/> , — як я і люди мого покоління <g/> , — а недознищені діячі років Визвольних змагань <g/> .
doc#92 Рангом він був вищий від Л. <g/> , бо з трьох рангів професури в американських університетах він був у середньому <g/> , що мав дожиттьове призначення <g/> , тоді як Л. був ще під загрозою звільнення після закінчення трьох років праці <g/> , — якщо не дістане підвищення <g/> .
doc#86 Якби твори наших 20-х років перевидати сьогодні в Україні <g/> , напевне <g/> , реакція була б подібна <g/> .
doc#47 <p> Сьогодні <g/> , коли виявлено чимало з її писань <g/> , не включених до тризбірки <g/> , і — більше й важливіше — ми знаємо тепер її твори пізніших років — зовсім готову до друку її четверту збірку « <g/> Туга <g/> » <g/> , збірки дитячих поезій <g/> : « <g/> Бедрик <g/> » ( <g/> 1956 <g/> ) <g/> , « <g/> Ягілку <g/> » ( <g/> 1971 <g/> , посмертно <g/> ) і досі не видане « <g/> Чар-зілля <g/> » <g/> , нарешті <g/> , цілу групу її статтів <g/> , ці писання не тільки доповнюють « <g/> Княжу емаль <g/> » <g/> , показуючи дальший розвиток поетки <g/> , вони де в чому змушують по-новому подивитися на попередню тризбірку <g/> , на образ <g/> , викарбуваний Маланюком <g/> .
doc#84 Література і малярство наших останніх років дещо дали нам для зрозуміння наших « <g/> вічно-селянських <g/> » первнів <g/> .
doc#72 Щоб вона перемогла <g/> , треба було б — в найкращому випадку — довгих років <g/> , а на той час це була утопія ( <g/> як був утопією правопис <g/> , що вимагав переучувати всі іншомовні слова <g/> ) <g/> .
doc#72 Десять років української літератури ( <g/> 1917-1927 <g/> ) <g/> , 1 і 2. Харків ( <g/> ДВУ <g/> ) 1928. </p><p> Ленин В. Полное собрание сочинений <g/> , 38 і 39. Москва 1963,51. Москва 1965. Лотоцький О. Сторінки минулого <g/> , 2. Варшава 1933 <g/> , 3. Варшава 1934 ( <g/> Праці Українського наукового інституту <g/> , XII <g/> , XXI <g/> ) <g/> . </p>
doc#52 Ще десять чи двадцять років такого « <g/> прогресу <g/> » <g/> , і від національної культури залишаться тільки вишивані рушники <g/> , імітація гуцульської кераміки й вареники <g/> .
doc#14 На увазі <g/> , мабуть <g/> , мають апокаліптичні ноти збірки <g/> , рясні в ній <g/> , а здійснення їх убачають у подіях воєнних років <g/> .
doc#78 Марковича з 14.3.1846 <g/> , опублікований В. Міяковським у розвідці « <g/> Люди сорокових років <g/> » — « <g/> За сто літ <g/> » 1 <g/> , Київ 1927 <g/> , ст <g/> .
doc#81 Його засудили <g/> , й він відбув кілька років у таборах <g/> .
doc#26 <p> Порядком перегляду історії тридцятих років уперше після довгих десятиріч примушеного мовчання стало виринати ім'я Сергія Єфремова <g/> , тим більше <g/> , що процес СВУ <g/> , яку він ніби очолював <g/> , визнано за трагікомічну провокацію органів безпеки <g/> , отже <g/> , в політичних злочинах проти радянської системи він не винний <g/> .
doc#36 <p> У середині 40-х років Шевченко пристав до кирило-методіївців <g/> .