Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 Твори до альманахів потрапляли випадково <g/> , здебільшого через особисті знайомства <g/> ; одні друкувалися одразу після написання <g/> , інші з запізненням на роки або й десятки років <g/> .
doc#24 Фактично <g/> , — якихнебудь сім або шість років <g/> .
doc#25 Після років вимушеного господарювання на землі в Бердичівському й Житомирському повітах <g/> , де його за “ <g/> аґітаційні стосунки з народом <g/> ” двічі заарештовувано <g/> , він повертається к.1867 р. до Києва <g/> , але шлях до офіційної наукової кар'єри йому закритий <g/> , і він до самого кінця життя <g/> , понад сорок років <g/> , скромно мешкаючи на Подолі <g/> , працює бухгальтером “ <g/> Товарищества Киевского пивоваренного завода <g/> ” <g/> , тільки в межичасі віддаючися улюбленому мовознавству <g/> .
doc#26 Коли Шевченко яких шість років пізніше охрестив « <g/> Енеїду <g/> » « <g/> сміховиною на московський шталт <g/> » <g/> , він міг стосувати це і до жанрових особливостей поеми і до її мови <g/> .
doc#27 <p> У листуванні Куліша <g/> , відколи ми його знаємо ( <g/> не треба забувати <g/> , що найраніші відомі нам українськомовні листи Куліша походять з часу <g/> , коли йому вже було 25 років <g/> ) <g/> , стилізація простацької оповіді ніколи не була організуючим принципом <g/> .
doc#28 <p> </doc> </p><p> I. ТЕЗА </p><p> Останній час приносить нам одну за однією спроби по-новому <g/> , глибше глянути на наш літературний процес двадцятих років <g/> .
doc#29 Вперше <g/> , коли мені було років десять <g/> , у шкільній інсценізації байок Крилова ( <g/> школа була російська <g/> ) <g/> .
doc#30 У сподіванні тут відкрився поблизу в'єтнамський ресторан <g/> , — треба було тільки 30 років <g/> , щоб ця кухня леґалізувалася <g/> .
doc#31 Цю суспільну розгойданість перших років революції треба було вбрати в береги <g/> , щоб забезпечити провідне становище талановитим і сильним <g/> .
doc#32 <p> Щасливо для Академії кадри її засновників складалися не тільки з людей <g/> , що два десятки років мусіли прожити в радянщині <g/> .
doc#33 <p> Перевірити всі комісії – це могло б бути моттом до нашої творчости 20-х років <g/> .
doc#34 Якби книга мала редактора <g/> , він показав би авторові <g/> , що не можна на тлі соковитої і чистої мови з київським забарвленням уживати таких слів <g/> , типових для емігрантської мови ( <g/> і західньоукраїнської <g/> ) <g/> , як бараболя ( <g/> 67 <g/> ) <g/> , акція ( <g/> в значенні дія <g/> , 75 <g/> ) <g/> , на найвищу скалю ( <g/> 90 <g/> ) <g/> , уроєння ( <g/> 158 <g/> ) <g/> , бо це слова іншого середовища і іншого часу <g/> , не потрібні у книзі про село Київщини 30-их років <g/> .
doc#35 <p> В другу половину XVII століття Лазар Баранович вступає вже не молодою людиною — йому вже коло 50 років <g/> , але ми нічого не знаємо про його давніше життя <g/> , і це дає нам право вважати його людиною другої половини сторіччя <g/> .
doc#36 Ці почуття вибухли з новою силою <g/> , коли на початку 1890-х років Товариство дійшло певної згоди з Академією <g/> .
doc#37 Пригадую <g/> , я мав великі вагання <g/> , чи запрошувати Остапа Грицая <g/> , чиї писання тих років <g/> , як на мене <g/> , були безпорадно-вчительські <g/> .
doc#38 Ба не тільки годі ототожнити цей період з романтичним перед засланням <g/> , а навіть у межах цих років конче слід говорити про два періоди <g/> , що їх приблизна межа - початок 1860 року <g/> .
doc#40 ШЕВЧЕНКА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНОЗНАВСТВА Ч. 3. </p><p> ЮРІЯ ШЕРЕХ </p><p> Професор Українського Вільного Університету </p><p> МЮНХЕН 1951 </p><p> ВИДАВНИЦТВО « <g/> МОЛОДЕ ЖИТТЯ« </p><p> Відколи вийшли останні наукові курси української літературної мови сучасности — я маю на увазі книжки Василя Сімовича <g/> , Олени Курило <g/> , Олекси Синявського <g/> , — минуло 20-30 років <g/> .
doc#41 закинула геть своє пенсне в оправі й чорний шнурок до нього й виклала волосся в манері 30-х років <g/> , в стилі онєґінської Тетяни <g/> » <g/> .
doc#42 Однак коли поглянути на справу не з погляду Осьмачки <g/> , — постає питання <g/> : чи повинна з Осьмачкою повторитися доля Байрона в Англії <g/> , якого 125 років уважано за письменника хаотичного <g/> , крикливо-суб'єктивного <g/> , невідшліфованого <g/> , примітивного <g/> , — а тепер починають відкривати в ньому поета <g/> ?
doc#43 Іродизм має загальний характер і втілюється в своїх типових постатях періодично <g/> , приблизно — один раз на п'ятдесят років у кожній країні <g/> » <g/> . </p>