Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 ролі викликав бурі оплесків і в Києві <g/> , і під час гастролів у Харкові <g/> . ( <g/> Зрештою <g/> ,
doc#0 . Вона або ховалася <g/> , або носія свого вела під час війни на шибеницю або <g/> , за миру <g/> , до далеких і
doc#1 Риму до сучасного Санкт-ГІетербурґу <g/> , під кінець складається враження <g/> , що він перебуває
doc#1 в минущому <g/> , перехідному <g/> . </p><p> Мовби символічним під цим оглядом є останній вірш Т. Шевченка <g/> , « <g/> Чи не
doc#1 . Еволюція стилю <g/> , яку МИ ДОСЛІДИЛИ <g/> , - перехід під деструктивного <g/> , сум'ятного СТИЛЮ <g/> , ДО СТИЛЮ
doc#2 <p> З гаптованого рукава <g/> . </p><p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві старі і нову
doc#2 прапорів <g/> . Читачі легко підставляють імена під кожний з цих випадків <g/> . </p><p> Якщо порівняти перший у
doc#2 в зворотному порядку ( <g/> мУЖ - враЖУ <g/> ) <g/> , або один під наголосом <g/> , а другий без ( <g/> ЗУб — паЗУр <g/> ) і тільки в
doc#2 з такою послідовністю <g/> , що танцювати можна під нього <g/> . Асонанси зблизилися <g/> , часом майже
doc#2 раз у поетки звук гусел <g/> , ще до появи збірки під цією назвою <g/> . Фолкльор дарує поетці свою
doc#4 ретельно поставлені дати років <g/> , чого нема під « <g/> старими <g/> » <g/> . За цим ховаються два підходи до часу
doc#4 вірші <g/> : </p><p> Десь далеко — його Переяслав <g/> , під Шевченком — моє село <g/> . </p><p> Його — це чоловікове <g/> . Ми
doc#4 » — рибалка <g/> . Зникла сірість <g/> , не хрумтить під ногами бите скло <g/> . Щастя на світі все таки є <g/> ,
doc#4 і універсальній епічності <g/> . У поезії під характеристичною назвою « <g/> Минуле в сучасному <g/> »
doc#4 поезії <g/> , навіть обізнаности на ній <g/> . </p><p> Отже <g/> , під ґетеансько-рількеанським комплексом у
doc#4 включена до « <g/> Словника гідронімів України <g/> » під редакцією К. Ці- луйка ( <g/> К. <g/> , 1979 <g/> ) <g/> . І кольори
doc#4 , </p><p> і « <g/> Слава Україні <g/> » із грудей <g/> , </p><p> що полягли під кулі ті <g/> , </p><p> і сонце й лопотіння прапорів <g/> , </p><p> і гук
doc#4 Київська земля </p><p> і понесе сто тисяч війська </p><p> під стіни білого Кремля <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Остання жертва <g/> » <g/> ) </p><p> Бо
doc#4 нареченою Господньою <g/> , а « <g/> закуреною <g/> , босою <g/> під брамою в довгій черзі <g/> » <g/> . </p><p> Здебільшого в цих
doc#4 </p><p> іде продовження — </p><p> А тепер припадком </p><p> тут у мене <g/> , під вікном <g/> , </p><p> бузини — як море <g/> ! </p><p> і вона п'янким вином </p>