Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Своєрідним був збірничок “ <g/> Мова робітника <g/> " під редакцією Н. Кагановича ( <g/> автори <g/> : Каганович <g/> , Л. Догадько <g/> , В. Невзорова <g/> , 3. Веселовська й І. Журба <g/> ) <g/> .
doc#81 Таких перлин я зібрав тоді цілу колекцію і написав про це до університетської багатотиражки ( <g/> під якимсь псевдонімом <g/> ) <g/> .
doc#9 Східноукраїнські говірки мають у цій функції переважно по + місцевий відмінок ( <g/> під впливом російської мови чи незалежно від цього — це для нас тут не має значення <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Копання в минулому й у свідомості інших людей стало матеріялом партійних і непартійних чисток <g/> , доносів до жандармерії ( <g/> під її мінливими назвами <g/> , від чека до КҐБ <g/> ) і розшуків діячів цієї останньої <g/> .
doc#40 <p> г <g/> ) дифтонги </p><p> Тільки позірно здаються ( <g/> під впливом письма <g/> ) приголосними в і й <g/> , коли вони стоять після голосного <g/> , творячи з ним один склад <g/> .
doc#81 Людмила Курилова вмістила там поезію пам'яті Миколи Зерова ( <g/> під псевдонімом Л. Мідіч <g/> ) <g/> , Володимир Державин — статтю про Ол <g/> .
doc#76 А Верхратський в своєму описі лемківської говірки подає і відповідний апелятив вібчий у записі з села Смерековець <g/> , правда <g/> , в зміненому ( <g/> під впливом польського obcy <g/> ?
doc#72 Перед цим пленумом і на самому пленумі українська меншість партії ( <g/> під проводом Ол <g/> .
doc#40 Легко опиняються в постпозиції присвійні прикметники ( <g/> під впливом уживаного в цій же ролі іменника в родовому відмінку приналежности <g/> , напр <g/> .
doc#40 Видані натомість російсько-українські словники 1937 р. ( <g/> під ред <g/> .
doc#40 Василев- ського і Н. Кагановича <g/> ) і 1948 р. ( <g/> під ред <g/> .
doc#40 Через те <g/> , що більш ( <g/> е <g/> ) чимраз частіше виступає як показник аналітичної форми другого ступеня <g/> , мова виявляє тенденцію в даній функції використати інші слова <g/> , а саме радше ( <g/> під впливом польського raczej <g/> ?
doc#40 також ( <g/> під говірковим впливом <g/> ) <g/> : « <g/> Верталася додому людною вулицею <g/> , низько нагнувшися <g/> , нічого не бачачи засльозеними від образи та сорому очима <g/> » ( <g/> Гол <g/> .
doc#53 Словник Грінченка чотири рази дає посилання на форму хоть ( <g/> під хотяй <g/> , хоць і хоч <g/> ) <g/> , але не має гасла хоть <g/> .
doc#27 ) під час похорону червоною китайкою <g/> , мовляв <g/> , « <g/> за старим козацьким звичаєм <g/> » <g/> .
doc#72 Такий принцип посідовно проведено в “ <g/> Истории СССР <g/> , краткий курс <g/> ” ( <g/> перше видання 1937 <g/> ) під редакцією А. Шестакова <g/> , книжці <g/> , яка стала обов'язковим підручником історії по всьому Союзу <g/> .
doc#81 Слідом пішли переклад з російського « <g/> Страх <g/> » Афіноµенова <g/> , де режисером виступив не більше й не менше <g/> , як Гнат Юра <g/> , а далі переклад з місцевого російськомовного партійного письменника Якова Городського « <g/> Залізна бриµада <g/> » — з nomen — omen <g/> , і такої ж « <g/> письменниці <g/> » Софії Левітіної ( <g/> що її <g/> , як кажуть <g/> , Хвильовий вивів героїнею своєї новелі « <g/> Свиня <g/> » <g/> ) під менш промовистою назвою « <g/> Ета <g/> » <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) під наголосом <g/> , напр <g/> .
doc#72 , наслідок в розумінні “ <g/> спадщина <g/> ” <g/> , під впливом російського наследство <g/> ; особистий в розумінні “ <g/> особливий <g/> " <g/> , під впливом російського особенный тощо <g/> .
doc#27 Таж скрізь і всюди говориться якраз про непостійність Куліша в цьому питанні <g/> , мовляв <g/> , у першій половині своєї діяльности він ішов за романтичною концепцією козацтва <g/> , а потім <g/> , від часу служби в Варшаві ( <g/> нагадаємо <g/> , роки 1864—1867 <g/> ) <g/> , під впливом польських архівних документів <g/> , що <g/> , природно <g/> , не захоплювалися козацькими ребеліями <g/> , радикально її змінив і відтоді « <g/> в'являлись йому <g/> , — як каже Дм <g/> .