Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 . </p><p> Світ і море кінець має <g/> , а де ж кінець горю <g/> ? </p><p> Чи під вінцем <g/> , чи в могилі <g/> , чи в буйному морю <g/> ! </p><p> Гірко
doc#24 » ми зустрічаємо її вже весною <g/> , і в грозі і бурі <g/> , під грім і блискавки зароджується нове кохання її з
doc#25 уже в Михальчука <g/> , хоч у нього вони і виступають під іншими назвами <g/> : поліського <g/> , червоноруського
doc#26 <p> Що про Україну </p><p> Сліпий старець <g/> , сумуючи <g/> , </p><p> Співає під тином <g/> . </p><p> Послідовно й логічно з цього випливає
doc#27 , 1847— 1850 і до смерти Миколи І <g/> , коли Куліш був під поліційним наглядом і переляканий <g/> , він писав
doc#28 творчість всіх тих <g/> , хто ходить у нас під маркою неоклясика <g/> . Цим визначається плян
doc#29 « <g/> Прологу <g/> » <g/> , — п'ять <g/> . У Києві « <g/> Березіль <g/> » мав під своїм крилом майстерні <g/> , плинні півавтономні
doc#30 ? <g/> ) до смолоскипованого творчомолу-комсомолу під випробуваним проводом
doc#31 » <g/> , 1973 <g/> , ч. 5 <g/> ) або Євгена Маланюка ( <g/> передрук під назвою « <g/> 13 травня 1933 року <g/> » в Маланюковій «
doc#32 вони уникали спрощень і публіцистики під прикриттям науки <g/> . </p><p> Коли десь 1989 р. впала
doc#33 українізаційний ареопаг <g/> , де його піддано під чи взято на іспит <g/> , залежно від мовних
doc#34 , панує над світом смертельна тиша <g/> , як та тиша <g/> , під час якої летить смертельна куля до чиїхсь живих
doc#35 . За далекими візерунками бароккового стилю <g/> , під оправою з ви- цвілої свинячої шкіри живуть ті
doc#36 , реально відображати дійсність <g/> , що б під цим не розуміли <g/> . Посередньо Товариство було
doc#37 шрифтами привезено до Реґенсбурґу <g/> , підвалина під розвиток літератури була закладена <g/> . Можна
doc#38 визначені мовно і закріплені за жанрами <g/> . На під назвою « <g/> Київська романтика <g/> » <g/> , читач побачить <g/> ,
doc#39 в повені світла <g/> . Срібліють і золотяться скелі під місяцем <g/> . Світиться Гордій Лундик <g/> , коли
doc#40 III в 2 книжках <g/> : О—П. Київ <g/> , 1924-1932 <g/> ) <g/> . Правда <g/> , під Советами ці книжки заборонені ( <g/> а IV том
doc#41 службовців <g/> , приховуючи посмішку <g/> , візьме мене під руку і проведе з залі до вихідних дверей і <g/> , йдучи
doc#43 проблеми в своїх статистичних бюрах <g/> ? І хіба не під знаком того ж мислення кількостями <g/> , а не