Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Ф. Волков [ <g/> Вовк <g/> ] та інших виданнях <g/> , Стаття О. Русова про чисельність населення в т.2 ( <g/> Петроград 1916 <g/> ) <g/> , 381-406. </p><p> 7 3 Церкви українську мову усунено набагато раніше <g/> : ще з 1720-их років заборонене говорити проповіді українською мовою та триматися української вимови церковно-слов'янських текстів <g/> . </p>
doc#27 « <g/> Перед ними бо будущности немає <g/> » <g/> , — пише він до Кониського уже 1860 року <g/> , а 1882 року заявляє <g/> , що про них « <g/> інакше й не треба думати <g/> , як про цькувателів <g/> » <g/> , хоч і додає <g/> , що треба якось « <g/> із ними держатися <g/> , а не битись <g/> » ( <g/> до Пулюя <g/> , 1882 <g/> ) <g/> .
doc#81 » </p><p> Багато навчитися української мови мені тоді не вдалося <g/> , і мій твір про зиму лишився єдиним зразком такої творчости на чимало років <g/> .
doc#82 Вона і українські культурні процеси знала дуже мало <g/> , а вже що казати про наших <g/> , мовляв Шевченко <g/> , « <g/> со-узників <g/> » <g/> .
doc#54 — </p><p> мова йде про штурм німецьких позицій на другому березі Дніпра <g/> , а грайливий « <g/> огнистий спалах <g/> » — це чи то світло прожектора <g/> , чи вибух гарматня <g/> .
doc#10 <p> В дійсності одначе вже це спостереження кликало до далеко радикальніших висновків <g/> , — до перегляду питання про генезу української мови <g/> , а почасти й східньослов'янських мов взагалі <g/> .
doc#16 Очевидно <g/> , що тут може йтися тільки про сперечання чисто словесне <g/> , коли в однакові слова вкладається відмінне значення <g/> , або про дискусію позірну <g/> .
doc#81 Обидві книжки були розрахунком з традиціями УНР <g/> , офіційно званої тоді « <g/> петлюрівщина <g/> » <g/> , а моя освіта в цьому напрямі була мізерна <g/> : з власного досвіду я тих років не знав <g/> , бувши дитиною <g/> , а прочитати або почути про ті роки щось докладне і об'єктивне тоді було вже неможливо <g/> .
doc#4 Нехай читач викине три останні уступи <g/> , включно з цитатою з </p><p> Шопенгауера <g/> , з посиланням на музику <g/> , з французьким висловом про молодість і старість <g/> …
doc#81 Ні про що <g/> .
doc#81 Радянські бібліографії подають статтю Тетієвського і навіть розстріляного Кагановича ( <g/> про мову « <g/> Платона Кречета <g/> » Корнійчукового <g/> ) <g/> , але не мою <g/> .
doc#81 Я не вичерпав теми про українські культурні осередки <g/> .
doc#9 М. Сумцов писав про І. Франка <g/> : « <g/> Його вплив був великий в Галичині і <g/> , зрозуміло <g/> , відбився він на українському письменстві щодо фонетики й лексикону <g/> »1. Не дуже загалом прихильний у старші роки до участи галичан у розробленні української літературної мови акад <g/> .
doc#73 Чи йде про дрібні <g/> , але неприємні анахронізми в « <g/> Ості <g/> » Уласа Самчука <g/> , чи про недоречності й неправдоподібності сюжетної будови в « <g/> Новій заповіді <g/> » В. Винниченка ( <g/> приміром <g/> , коли герой твору записує стенографічно розповідь <g/> , яку <g/> …
doc#89 І <g/> , може <g/> , трохи смішно відкривати тепер « <g/> дискусію <g/> » про Дюма <g/> .
doc#76 5. Соханська про Потебню <g/> .
doc#31 То автор вживає форми ми <g/> , то говорить про себе в третій особі ( <g/> « <g/> Що ж таке мистецтво взагалі <g/> , питають олімпійці <g/> » <g/> ) <g/> , то в другій особі множини ( <g/> « <g/> Ви скажете нам <g/> , що це аґітація за " <g/> зверхлюдину <g/> "» <g/> ) <g/> .
doc#27 В усіх випадках <g/> , коли він говорить про спільне життя <g/> , звичайно на короткий час <g/> , він каже про життя втрьох <g/> .
doc#102 між тими двома зустрічами була моя стаття про « <g/> Таврію <g/> » <g/> , тобто він довідався про мою статтю про його твір <g/> . Коли він спершу мене рекомендував <g/> , приймав і т.
doc#72 вище <g/> ) існування Першої Думи ( <g/> 1906 <g/> ) не дозволив на ширший обмін думками про українське питання <g/> .