Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Провінційний <g/> , запорошений <g/> , брудний мій Харків усе таки мав хай обмежені зв'язки з зовнішнім світом <g/> , мав мініятурні колонії <g/> , німців <g/> , поляків <g/> , ще менші французів <g/> , бельгійців ( <g/> про власників фабрик і заводів уже була тут мова <g/> ) <g/> .
doc#72 Коли не менший авторитет у питаннях українського мовознавства як московська “ <g/> Правда <g/> ” наклала заборону на слово брила ( <g/> про що вже була мова <g/> ) <g/> , Бажан уживає його в своєму офіційно схваленому перекладі " <g/> Витязя в тигровій шкурі <g/> ” Шота Руставелі <g/> .
doc#26 Це такі слова <g/> , як пороги <g/> , чайка <g/> , скиглить ( <g/> про чайку <g/> ; у Квітки тільки про собаку <g/> , у зовсім відмінній тональності <g/> ) <g/> , могили ( <g/> у Квітки лише раз і в архівних матеріялах <g/> , яких Шевченко не міг знати <g/> ) <g/> , буйний ( <g/> про вітер <g/> ) <g/> , тирса <g/> , гетьмани ( <g/> множина <g/> ) <g/> , дума ( <g/> у Квітки лише раз <g/> , коли мова про поезії Шевченка <g/> !
doc#92 Але це був Білодід ( <g/> про це пізніше <g/> ) <g/> . </p>
doc#26 Навіть на найелементарнішому рівні — рівні поодиноких слів — знайдемо в поезії цілу низку слів <g/> , яких « <g/> Енеїда <g/> » взагалі не знає <g/> : соловейко <g/> , калина <g/> , одинокий <g/> , гніздечко <g/> , в'янути ( <g/> про серце <g/> ) <g/> , щебетати ( <g/> в « <g/> Енеїді <g/> » тільки про пащекувату жіночку <g/> ) <g/> , дівчина <g/> , сохнути ( <g/> в значенні журитися <g/> ) <g/> , лози <g/> , дрібні ( <g/> про сльози <g/> ) <g/> , гай <g/> , гойдати <g/> , кобзар <g/> , діброва <g/> , прилинути <g/> , чужина <g/> , орел <g/> , грати ( <g/> про море <g/> ) <g/> , сіяти <g/> , як даремно шукали б ми в « <g/> Енеїді <g/> » й самого слова Україна <g/> , як даремно ми шукали б там і українського пейзажу взагалі <g/> . </p>
doc#26 Навіть на найелементарнішому рівні — рівні поодиноких слів — знайдемо в поезії цілу низку слів <g/> , яких « <g/> Енеїда <g/> » взагалі не знає <g/> : соловейко <g/> , калина <g/> , одинокий <g/> , гніздечко <g/> , в'янути ( <g/> про серце <g/> ) <g/> , щебетати ( <g/> в « <g/> Енеїді <g/> » тільки про пащекувату жіночку <g/> ) <g/> , дівчина <g/> , сохнути ( <g/> в значенні журитися <g/> ) <g/> , лози <g/> , дрібні ( <g/> про сльози <g/> ) <g/> , гай <g/> , гойдати <g/> , кобзар <g/> , діброва <g/> , прилинути <g/> , чужина <g/> , орел <g/> , грати ( <g/> про море <g/> ) <g/> , сіяти <g/> , як даремно шукали б ми в « <g/> Енеїді <g/> » й самого слова Україна <g/> , як даремно ми шукали б там і українського пейзажу взагалі <g/> . </p>
doc#45 На жаль <g/> , ми не знаємо розкладу його подорожі день за днем ( <g/> про Загреб і Любляну див <g/> .
doc#25 Якщо це так <g/> , то <g/> , звичайно <g/> , неслушно <g/> , бо саме ці явища характеризують сучасну систему мови в її русі <g/> , і <g/> , якщо вони навіть неісторичні з погляду сьогоднішнього дня ( <g/> про це можна б дискутувати <g/> ) <g/> , то напевне будуть історичні з погляду завтрішнього дня <g/> .
doc#28 <p> Людина рідкої ерудиції <g/> , величезного темпераменту <g/> , людина <g/> , що вміла надхнути оточення своєю ідеєю <g/> , вміла запалити цією ідеєю <g/> , людина <g/> , що заслужено вважається за метра в найвищому розумінні цього слова <g/> , людина <g/> , що за загальною думкою очолювала поетичну школу <g/> , – ця людина – Микола Зеров – відома більш-менш широкому читачеві тільки з незначної частини свого ориґінального поетичного доробку ( <g/> про переклади Миколи Зерова <g/> , що цілком слушно визнані за epochenmachende в історії українського перекладу <g/> , ми в цій статті говорити не будемо зовсім <g/> ) <g/> . </p>
doc#26 Навіть на найелементарнішому рівні — рівні поодиноких слів — знайдемо в поезії цілу низку слів <g/> , яких « <g/> Енеїда <g/> » взагалі не знає <g/> : соловейко <g/> , калина <g/> , одинокий <g/> , гніздечко <g/> , в'янути ( <g/> про серце <g/> ) <g/> , щебетати ( <g/> в « <g/> Енеїді <g/> » тільки про пащекувату жіночку <g/> ) <g/> , дівчина <g/> , сохнути ( <g/> в значенні журитися <g/> ) <g/> , лози <g/> , дрібні ( <g/> про сльози <g/> ) <g/> , гай <g/> , гойдати <g/> , кобзар <g/> , діброва <g/> , прилинути <g/> , чужина <g/> , орел <g/> , грати ( <g/> про море <g/> ) <g/> , сіяти <g/> , як даремно шукали б ми в « <g/> Енеїді <g/> » й самого слова Україна <g/> , як даремно ми шукали б там і українського пейзажу взагалі <g/> . </p>
doc#81 У випадку евакуації ( <g/> про що тоді ще не думалося <g/> ) він забезпечував виїзд <g/> .
doc#92 щоб я був матеріяльно залежний від допоміжних заробітків <g/> , які він мав мені запропонувати ( <g/> про що далі <g/> ) <g/> . Імовірніше перше <g/> , але не можу виключити й другого <g/> . Фактом
doc#81 Радянські бібліографії подають статтю Тетієвського і навіть розстріляного Кагановича ( <g/> про мову « <g/> Платона Кречета <g/> » Корнійчукового <g/> ) <g/> , але не мою <g/> .
doc#40 Одні з них <g/> , з іменниковими й числівниковими корелятами в відповіді <g/> , відміняються тільки в відмінках <g/> : хто <g/> , що <g/> , скільки <g/> ; інші <g/> , з прикметниковими корелятами <g/> , — в родах <g/> , числах і відмінках <g/> : який ( <g/> про властивість предмета <g/> ) <g/> , чий ( <g/> про приналежність предмета <g/> ) <g/> , котрий ( <g/> про місце предмета за порядком <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 приказывать <g/> ) <g/> , крушитися ( <g/> про голову <g/> ) ( <g/> « <g/> Аж голова кружиться <g/> » — Ч. 8 <g/> ; рос <g/> .
doc#97 Не треба бути глибоким аналітиком <g/> , щоб зрозуміти <g/> , що найглибша трагедія Шевченка в ті роки полягала не лише в забороні писати й малювати ( <g/> про що дуже багато в книжках Большакова <g/> ) <g/> , а і — насамперед — у примусі боронити те <g/> , що ненавидів <g/> , з чим кликав боротися всією силою <g/> .
doc#81 Звичайно <g/> , проти таких моїх колеµ <g/> , як Федя Медведєв ( <g/> про нього ще раз далі <g/> ) <g/> , я був мало не геній <g/> .
doc#81 З реалістів можна було якось сприйняти дещо орнаменталізований реалізм Прохорова <g/> , европейські впливи позначалися на сконцентровано рельєфних портретах Шаронова <g/> , що трохи нагадували Ежена Каррера <g/> , новіші західні впливи помітні були на густою фарбою покладених навмисне примітивізованих картинах Пальмова ( <g/> про новочасне західнє мистецтво я знав головне з репродукцій і статтів у московському журналі « <g/> Печать и революция <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#9 ) <g/> ; переносити ( <g/> про особу <g/> ) — переводити ( <g/> « <g/> її перенесено до другої школи <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 29 <g/> ) <g/> ; одтручувати — відштовхувати ( <g/> « <g/> Коли б він одтрутив її <g/> …
doc#47 — від контактів із навколишніми селянами <g/> , хоч <g/> , мабуть <g/> , поверховими ( <g/> про них нема згадок у « <g/> Материнках <g/> » <g/> ) <g/> , далі з поезією Олеся ( <g/> « <g/> З журбою радість обнялась <g/> » — свідчення Г. Лащенко <g/> ) <g/> , а пізніше була піднесена на інший <g/> , уже не стихійний <g/> , а принципово-ідеологічний позем у празьких контактах <g/> .