Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Другий спосіб творити відприкметникові прислівники полягає в одночасному додаванні до прикметникової основи приростка і наростка <g/> , при чому певні приростки тут зв'язані з певними наростками <g/> .
doc#19 <p> Важливо при цьому <g/> , що робив він це <g/> , знаючи <g/> , що все це майже напевне не побачить світу або нескоро його побачить <g/> .
doc#40 короткої форми середнього роду прикметника <g/> , тому вони можуть виконувати також функцію присудка в особових реченнях при неозначеному або взагальненому підметі це <g/> , то <g/> , одно <g/> , почасти все напр <g/> .
doc#97 « <g/> У русского воєнного моряка сила необыкновенная — это доказано <g/> , при том не раз <g/> » <g/> ; ще раз <g/> , через п'ять сторінок звідси <g/> , — імена Бутакова і його команди « <g/> для всех моряков не отделимы от славы флота российского <g/> , земли русской <g/> ; это было в традициях Российского флота <g/> , в самой душе его истинных сынов-офицеров <g/> » <g/> .
doc#40 Так двоелементне речення навіть при наявності багатьох членів речення розпадається на дві групи слів <g/> , що з них одна — група підмета — показує дане ( <g/> хрещатий барвінок <g/> ) <g/> , а друга — група присудка — приписуване в свідомості ( <g/> стелиться по шовкових травах <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> Прикладку — власне ім'я беремо в коми тільки тоді <g/> , коли при ній повторюється прийменник або коли вона має спеціяльно уточнювальне значення <g/> , напр <g/> .
doc#72 Для нагляду над національними меншинами у травні 1938 року при уряді створено Генеральний комісаріят для національних меншин <g/> . </p>
doc#40 Як при витворенні місцевого кольориту мова твору лишається в основі літературною <g/> , приймаючи в себе тільки поодинокі вкраплення діялектної або чужої мови <g/> , так і при витворенні історичного кольориту вона лишається сучасною <g/> , не дорівнюючи старій мові <g/> .
doc#40 При вповільненні мовного темпу <g/> , при найменшій павзі між словами вони перестають бути конечними <g/> .
doc#40 Але всі ці ознаки <g/> , крім хіба перших двох <g/> , нерідкі і в українських словах <g/> , тому вони вказують тільки <g/> , що слово <g/> , яке їх має <g/> , може бути чужого походження <g/> , але не конче ним є. </p><p> Щодо морфологічних ознак <g/> , то до певної міри ознакою чужомовности може бути наявність чужих афіксів ( <g/> -ція <g/> , -ура <g/> , -орія <g/> , -итет <g/> ) <g/> , але <g/> , як ми вже бачили <g/> , вони подеколи вживаються і при творенні неологізмів від наших коренів <g/> .
doc#40 <p> Нормально допускається керування тільки при прислівниках другого ступеня <g/> , куди воно перенесене від прикметника <g/> , але з тією різницею <g/> , що прислівники другого ступеня звичайно керують безпосередньо родовим відмінком <g/> , і дуже рідко при них трапляються ті прийменники <g/> , що звичайні при другому ступені прикметників <g/> , напр <g/> .
doc#81 Він міг піти на розвагові вистави при умові їхньої театральности <g/> , він міг запросити не-українця <g/> , але не було шляху до його театру для улюбленців харківської публіки з часів російського театру а la Петіпа або Ґлаґолін а <g/> , як це залюбки робили франківці <g/> .
doc#20 Наші зустрічі ставали дедалі рідкіші <g/> , і говорилося при них більше про кулінарну майстерність Марії Данилівни <g/> , ніж про речі світогляду й культури <g/> .
doc#40 слати <g/> ) — вистилати ( <g/> але вистеляти <g/> ) <g/> ; сюди ж належить поява -и <g/> , - в недоконаних дієсловах розтинати <g/> , починати <g/> , засинати <g/> , проклинати напинати <g/> , пожинати <g/> , відпихати <g/> , загинати <g/> , засихати ( <g/> при доконаних розтяти <g/> , почати <g/> , заснути <g/> , проклясти <g/> , нап'ясти і напнути <g/> , пожати <g/> , відіпхнути <g/> , загнути <g/> , зас ( <g/> о <g/> ) хнути <g/> .
doc#12 : Василь Мова-Лиманський <g/> ; </p><p> б <g/> ) в чужомовних власних назвах при частках і складаних назвах <g/> , напр <g/> .
doc#40 Дуже зрідка можна його й досі зустріти в цій функції в народній мові <g/> , але тільки при деяких дієсловах <g/> , головне — пиши <g/> , іти <g/> , померти <g/> , напр <g/> .
doc#86 література <g/> , власне <g/> , тут ні при чому <g/> , і твори так само й далі лишаються непророслими зернами <g/> , чимсь <g/> , що вийшло з країни минулого <g/> , не стало сучасним і не має взаконеного становища в країні майбутнього <g/> .
doc#69 Придавалася вона і при наступі ззовні <g/> . </p>
doc#7 <p> Я не хотів би <g/> , щоб цей уступ був сприйнятий як заперечення проти того <g/> , щоб поети порпалися в словниках і щоб у поезії при потребі використовувалися рідкі слова <g/> .
doc#87 А брак віри в підсовєтську систему при відсутності віри в що-небудь інше ( <g/> через незнання того іншого <g/> ) означає <g/> , що душевні сили цього покоління спали нерозтрачені <g/> .