Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Перше його вжите без епентетичного н- <g/> , бо це присвійний займенник ( <g/> при іменниках гідність і презирство <g/> ) <g/> , друге має епентетичне Н- <g/> , бо це особовий займенник <g/> , ужитий при прийменнику <g/> . </p>
doc#40 Коли наголос не на закінченні <g/> , то друга особа однини має нульове закінчення ( <g/> при чому приголосні д <g/> , т <g/> , з <g/> , с3 ц <g/> , н <g/> , л м'якшаться <g/> ) <g/> , перша особа множини має закінчення -мо <g/> , а друга особа множини -те <g/> , напр <g/> .
doc#40 слати <g/> ) — вистилати ( <g/> але вистеляти <g/> ) <g/> ; сюди ж належить поява -и <g/> , - в недоконаних дієсловах розтинати <g/> , починати <g/> , засинати <g/> , проклинати напинати <g/> , пожинати <g/> , відпихати <g/> , загинати <g/> , засихати ( <g/> при доконаних розтяти <g/> , почати <g/> , заснути <g/> , проклясти <g/> , нап'ясти і напнути <g/> , пожати <g/> , відіпхнути <g/> , загнути <g/> , зас ( <g/> о <g/> ) хнути <g/> .
doc#59 Навпаки <g/> , виразний світогляд <g/> , виразна ідея <g/> , багатство життьових спостережень знаходять ( <g/> при відповідному рівні вправности <g/> ) свій ритм <g/> , свій мовний стиль <g/> . </p>
doc#65 Термінологічних бюлетенів видано п'ять ( <g/> ботанічний <g/> , математичний <g/> , фізичний <g/> , технічний і медичний <g/> ) <g/> , обсягом від 24 до 82 сторінок кожний ( <g/> при чому коло однієї п'ятої місця було приділено теоретичному вступові <g/> , спрямованому проти “ <g/> буржуазних націоналістів <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#40 Тому основою слова скриня є скринь- ( <g/> при закінченні -а <g/> ) <g/> , основою слова листя — листь- ( <g/> при закінченні -а <g/> ) <g/> , тощо <g/> .
doc#40 Коли ознака не править за підставу розпізнання <g/> , вживається прийменник на ( <g/> при прикметнику <g/> ) з знахідним відмінком або в з місцевим <g/> , напр <g/> .
doc#9 <p> 8. У прикметниках можна відзначити панування в літературній мові галицького кінцевого наголосу в словах новий ( <g/> при цілковитому пануванні в східноукраїнських говірках парокситоновости <g/> : новий і блідий <g/> ) <g/> .
doc#40 Вплив такого по- — подвійний <g/> : з одного боку <g/> , воно знов надає недоконаним дієсловам доконаности <g/> , як це видно і з поданих прикладів <g/> , з другого боку <g/> , воно показує розподіл дії на велике число об'єктів ( <g/> при перехідних дієсловах <g/> ) або на велике число дійових осіб ( <g/> при неперехідних дієсловах <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#38 , у вступній статті до « <g/> Конотопської відьми <g/> » Квітчиної <g/> , 1926 <g/> ) <g/> , Юрій Савченко в його блискучій статті про розповідь у творчості Квітки- Основ'яненка ( <g/> при другому томі творів Квітки під ред <g/> .
doc#40 <p> Про наростки <g/> , що показують приналежність ( <g/> ів <g/> , -ин <g/> , почасти -ськ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -н ( <g/> ій <g/> ) <g/> ) говорилося в § 41. Іноді приналежність у широкому розумінні показують ще прикметники з нульовим наростком <g/> , себто ті <g/> , де закінчення додається безпосередньо до основи ( <g/> при чому г <g/> , к переходять в ж <g/> , ч <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вплив такого по- — подвійний <g/> : з одного боку <g/> , воно знов надає недоконаним дієсловам доконаности <g/> , як це видно і з поданих прикладів <g/> , з другого боку <g/> , воно показує розподіл дії на велике число об'єктів ( <g/> при перехідних дієсловах <g/> ) або на велике число дійових осіб ( <g/> при неперехідних дієсловах <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ці говірки дістали перевагу <g/> , по-перше <g/> , тому <g/> , що вони постали ( <g/> при поновній колонізації Лівобережжя й почасти Подніпров'я в XVI-XVII ст <g/> .
doc#40 Тільки при неозначених займенниках щось і хтось можливий узгоджений прикметник ( <g/> при щось — у середньому роді <g/> , при хтось — у чоловічому <g/> , але при підкресленні неоформлености зрідка теж у середньому роді <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Тому основою слова скриня є скринь- ( <g/> при закінченні -а <g/> ) <g/> , основою слова листя — листь- ( <g/> при закінченні -а <g/> ) <g/> , тощо <g/> .
doc#68 Єдине <g/> , що можна спробувати зробити <g/> , це інвентаризувати поезії за їхніми темами й стилем ( <g/> при чому дві інвентаризації можуть і не збігатися <g/> ) у надії <g/> , що з того вилоняться хоч би деякі риси поетичної особистости <g/> ; виявити деякі літературні зв'язки й переємства <g/> , але не сподіваючись на докладне знайдення місця Стусового в новочасній українській і світовій ліриці <g/> .
doc#40 <p> 7. Умовні підрядні речення стосуються до присудка головного речення <g/> , відповідаючи на запитання обставин умови ( <g/> при якій умові <g/> ?
doc#9 Зрідка трапляється в мові інтелігенції також принесений з Галичини кінцевий наголос у прикметнику цілий ( <g/> при нормальному накореневому <g/> : цілий <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Усі ми мали пройти <g/> , приміром <g/> , через звукозапис слова бик/бык з тим <g/> , щоб виявилася різниця в артикуляції українського и і російського ы ( <g/> при чому виявилося <g/> , що дехто з рідною російською мовою вимовляв його на український кшталт <g/> ) <g/> , але в цьому тридцятиразовому зверненні до слова було так само мало ориµінальности <g/> , як і в усьому курсі Невзорової <g/> .
doc#40 Цей відтінок вносять приростки за- і ( <g/> при дієсловах руху в одному напрямі <g/> ) по- <g/> , напр <g/> .