Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Тому основою слова скриня є скринь- ( <g/> при закінченні -а <g/> ) <g/> , основою слова листя — листь- ( <g/> при закінченні -а <g/> ) <g/> , тощо <g/> .
doc#28 <p> Такі є ті риси <g/> , наявність яких дає змогу говорити про клясицизм чи неоклясицизм і <g/> , навпаки <g/> , при відсутності їх або більшости з них поета не можна назвати неоклясиком <g/> , хоч би в яких приятельських стосунках він був з Миколою Зеровим <g/> . </p>
doc#9 І тільки через те <g/> , що далеко не завжди ми спроможні при теперішньому стані діялектології провести чітку межу між галицьким і волинським у лексиці й синтаксі <g/> , ми з обережности оперуємо тут загальнішим і менш окресленим терміном « <g/> західноукраїнські мовні елементи <g/> » <g/> , підкреслюючи водночас <g/> , що Леся Українка була провідницею до літературної мови і багатьох ( <g/> звичайно <g/> , гострокритично добираних <g/> ) суто галицьких мовних елементів <g/> . </p>
doc#40 Форми роду <g/> , числа і відмінка можуть використовуватися при узгодженні прикметника з іменником <g/> : відомий актор <g/> , відомого актора <g/> , відомі актори <g/> , відома акторка <g/> .
doc#72 Бажане поєднання двох правописно-мовних традицій не відбулося <g/> , та ледве чи й могло відбутися при збереженні їх обох у своєрідному <g/> , штучно накиненому компромісі <g/> .
doc#40 Цей відтінок вносять приросток за- при перехідних дієсловах і приросток ви- з часткою -ся при всіх дієсловах взагалі <g/> , напр <g/> .
doc#10 Ствердження суті концепції Ганцова <g/> , часом при полеміці з деталями <g/> , знайдемо в Зілинського ( <g/> цит <g/> .
doc#40 : « <g/> Серед ночі <g/> , при місяці <g/> , при тяжкім болі тіла всі денні пригоди вставали перед ним <g/> » ( <g/> Мири <g/> .
doc#40 При цьому <g/> , коли перший складник з- або до- <g/> , то вони виринають у виборі відмінка <g/> , — такі складені прийменники в'яжуться з родовим відмінком <g/> ; а при інших прийменниках у ролі першого складника — лишається той відмінок <g/> , що мав би бути і тоді <g/> , якби був тільки сам другий прийменник <g/> . </p>
doc#40 Він уживається при дієсловах володіти <g/> , керувати <g/> , завідувати <g/> , дорожити <g/> , пишатися <g/> , цікавитися <g/> , гребувати <g/> ; може вживатися також при дієсловах піклуватися ( <g/> чим <g/> , але і про що <g/> ) <g/> , користуватися ( <g/> чим <g/> , але і з чого <g/> ) <g/> , нехтувати ( <g/> чим <g/> , але і що <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Так само не властиве літературній мові вживання прикметника в множині при збірних іменниках <g/> , як от <g/> : « <g/> Чому вони були такі фатальні для большевиків — ці пара кроків — того не міг би сказати ні Наполеон <g/> , ні Соломон <g/> » ( <g/> Дуд <g/> .
doc#15 Так навіть з уламків речень при потребі мово-мислення витворюють якісно нові конструкції <g/> .
doc#40 У сучасній літературній мові при <g/> , частіше вживається не на означення самої територіальної близькости <g/> , а щоб показати приналежність <g/> , приписаність до чогонебудь <g/> , напр <g/> .
doc#7 Поезія стає не позамовною <g/> , як було в заумників <g/> , і не протимовною <g/> , що свідомо ламає мовні норми <g/> , як це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> які <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються мені поезією <g/> , бо те не мистецтво <g/> , що йде проти свого матеріялу <g/> ) <g/> , а <g/> , так би мовити <g/> , метамовною <g/> , понадмовною <g/> , виходячи при цьому з можливостей <g/> , закладених у самій мові <g/> . </p>
doc#40 Ці речення найчастіше зв'язані з дієсловом бути <g/> , але і інші діє слова <g/> , коли вони означають існування <g/> , можуть при запереченні вживатися в безособовій формі <g/> , напр <g/> .
doc#31 Одначе посутньо та сама дискусія відбувалася і в ділянці політично-економічній <g/> , тільки не так у пресі ( <g/> крім відомих виступів Михайла Волобуєва на тему колоніяльного характеру економіки Радянської України <g/> , 1928 <g/> ) <g/> , як у різних партійно-урядових інстанціях при обговоренні бюджетів <g/> , економічних плянів тощо <g/> .
doc#38 <p> Видить Бог <g/> , що я і моя стаття тут ні при чому <g/> .
doc#40 Тільки словотвір часток пригадується при цьому <g/> , бо вигуки <g/> , як і частки <g/> , легко припускають склеювання <g/> , напр <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у реченні « <g/> Мертво пада вбивця лютий при шовковім знамені <g/> » ( <g/> Малиш <g/> .
doc#40 Вона може бути вжита при іменнику неозначеної родовости <g/> , як от <g/> : « <g/> I на стовпі бляшане півпівника <g/> » ( <g/> Свідз <g/> .