Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Це саме стосується в родовому і знахідному відмінку і до особових займенників я <g/> , ти і зворотного себе <g/> : мене — до мене <g/> , тебе — з тебе <g/> , себе — на себе ( <g/> але в місцевому відмінку тут наголос лишається на кінці <g/> : при <g/> .
doc#72 Бажане поєднання двох правописно-мовних традицій не відбулося <g/> , та ледве чи й могло відбутися при збереженні їх обох у своєрідному <g/> , штучно накиненому компромісі <g/> .
doc#40 <p> У сучасній мові тут вже можливі орудні відмінки бранкою <g/> , найпершим <g/> ; другі відмінки більше тримаються при прикметниках <g/> , а іменники дуже часто вже тільки й можна поставити в орудному відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Легше припускають іменникові займенники вживання при собі прикметникових займенників <g/> , але теж не всіх <g/> , а тільки певних <g/> , а саме <g/> : сам <g/> , весь при особових займенниках <g/> , такий при що і хто <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , — де прикладка Крижопіль не має при собі жадних залежних слів <g/> , а з другого боку <g/> : « <g/> B його уяві мелькнули старинні казки про дріяд <g/> , лісових дівчат <g/> , богинь дерев <g/> » ( <g/> Фр <g/> .
doc#25 <p> У ( <g/> 1 <g/> ) Михальчук з незвичайною сумлінністю опрацював приступні йому матеріяли <g/> , — головне анкети з 61 питанням <g/> , розіслані Південно-західнім відділом Російського географічного товариства <g/> , — виявивши ту велику самодисципліну науковця <g/> , про катастрофічні наслідки браку якої він писав у ( <g/> 6 <g/> , 125 <g/> ) <g/> : “ <g/> Якось увійшло в звичку досить легко ставитися до окреслення й розв'язання навіть найістотніших ( <g/> для філології — Ю.Ш. <g/> ) питань і вживати при цьому часто засобів найвищою іноді мірою некритичних і недисциплінованих <g/> .
doc#40 <p> Уживаються вони іноді при іменниках чоловічого роду <g/> , головне при назвах осіб або тварин <g/> , підкреслюючи при цьому цілокупність <g/> , збірність предметів <g/> , напр <g/> .
doc#73 Характеристично при цьому <g/> , одначе <g/> , що всі спроби творити літературні журнали на вузькопартійній основі <g/> , дарма що вони часто бували підтримані фінансово <g/> , збанкрутували ідейно-мистецьки <g/> .
doc#92 Правда <g/> , примірник Грінченка <g/> , що він мав <g/> , був гортаний так часто і так енергійно <g/> , що при кінці Левінової праці він увесь розсипався на поодинокі листочки з дуже потерпілими берегами <g/> .
doc#81 Місто не було зруйноване при відступі — від німецьких бомб постраждали тільки кілька кварталів при мостах <g/> , боїв на вулицях не було <g/> , тільки один радянський танк вискочив чи затримався на Павлівському <g/> , чи то пак Рози Люксембурµ майдані і стояв там підбитий <g/> .
doc#40 Нарешті <g/> , при наявності двох розділово пов'язаних підрядних речень ( <g/> або однорядних присудків в одному підрядному реченні <g/> ) може бути використаний сполучник чи— чи <g/> , напр <g/> .
doc#81 Курс цей був фактично той самий на всіх рівнях високої освіти — при вступі до високих шкіл <g/> , у високих школах <g/> , при вступі до аспірантури і в самій аспірантурі <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Там при столику маленькім золотих стільців чотири <g/> » ( <g/> Укр <g/> .
doc#40 Адвербіялізовані займенники у зворотах не при собі « <g/> ненормальний <g/> » або і собі « <g/> своєю чергою« <g/> , все при дієсловах у значенні « <g/> безперервно <g/> » або при іменниках у значенні « <g/> скрізь <g/> » ( <g/> »Синогуб стояв коло стола і словом все звертався до пана <g/> » — Стеф <g/> .
doc#40 У другому реченні коми перед і після в шкірянці спираються на правила пунктуації при відокремлених іменниках <g/> .
doc#15 Я не говорю при цьому про уламки речень <g/> , що легко </p><p> доповнюються з зв'язку мови <g/> , я маю на увазі справжні речення <g/> , якими ми висловлюємо наші мислі <g/> .
doc#40 <p> Первісним значенням показника -ся є показувати неможливість об'єкта при дії <g/> , отже <g/> , він характеризував ті дії <g/> , які відбуваються в самій дійовій особі <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вироблене навіть спеціальне правило <g/> , що при наявності поруч кількох палаталізованих приголосних пом'якшення позначається тільки після останнього ( <g/> напр <g/> .
doc#27 <p> Так у листах цього збірника постає образ <g/> , точніше два образи Куліша — муж і стара людина <g/> , як у двох частинах « <g/> Фавста <g/> » <g/> , зрештою <g/> , образ кожної людини <g/> , що дожила старечого віку <g/> , але тим своєрідно кулішівський <g/> , що праця не переривалася тут при переході грані двох віків <g/> . </p>
doc#40 <p> Узгодження є такий зв'язок двох членів речення <g/> , при якому пояснювальний член речення повинен стояти в тій самій формі <g/> , в якій стоїть пояснюваний <g/> .