Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#13 <p> Становище « <g/> дійшлого критика <g/> » при аналізі « <g/> Чорної Долини <g/> » буде не авантажне <g/> .
doc#40 Присудок при них нормально стоїть в однині <g/> , при що — в середньому роді <g/> , а при хто — в чоловічому <g/> , хоч би в суті займенник означав особу жіночого роду або багато осіб <g/> : « <g/> Щось наче вдарило мене по серці <g/> » ( <g/> Укр <g/> .
doc#40 Проте справжнього подвоєння приголосного тут не буває <g/> ; наприклад <g/> , у слові численний не вимовляємо двох н <g/> , у слові колосся — двох с <g/> , а тільки маємо подовжену вимову <g/> : при протисних звуках довше триває самий звук <g/> , при проривних і африкатах — більше триває перепона <g/> , а тому і більша сила її прориву <g/> . </p>
doc#9 <p> На відміну від українського розвитку <g/> , хорвати хотіли зберегти при принципіальній єдності літературної мови як їх варіянт двоєдної літературної мови <g/> .
doc#40 Щождо числівників від одинадцять до дев'ятнадцять <g/> , то і вони мають кінцевий наголос у непрямих відмінках при закінченнях -ьох <g/> , -ьом <g/> , -ьома ( <g/> одинадцятьох <g/> , вісімнадцятьма <g/> ) <g/> , але при закінченні -и <g/> , наголос переважно лишається нерухомим <g/> , хоч подекуди тепер уже і тут переноситься на закінчення <g/> , так що можна припускати <g/> , що вони кінець-кінцем підляжуть загальній тенденції <g/> .
doc#40 Треба ще мати на увазі <g/> , що й пейоративні наростки при відповідній інтонації можуть бути використовувані на вислів пестливих або в усякому випадку приязних почувань <g/> , напр <g/> .
doc#40 Про відповідні чергування при ступенюванні прикметників див <g/> .
doc#81 Якби дістатися до інститутських управ цих товариств <g/> , це було б « <g/> громадське навантаження <g/> » і при тому нічого не треба було б робити <g/> .
doc#16 Хоч тричі неприємні <g/> , хоч тричі приємні <g/> , — ці тенденції неминучі при всякій зустрічі вісниківства з ґрунтом <g/> , з українською живою стихією <g/> . </p>
doc#81 Він гірко нарікав на брак допомоги і при останній зустрічі оповів мені <g/> , що <g/> , не бачивши виходу <g/> , записався на роботи в Німеччину <g/> , добровільно <g/> , з обома підлітками-дітьми <g/> .
doc#68 Певна річ <g/> , не йдеться при цьому про те <g/> , щоб кожне слово було поетизмом <g/> .
doc#40 <p> Узагальненої особовости можна досягти відкиненням під- мета-займенника при дієслові-присудку будь-якої особи <g/> , напр <g/> .
doc#40 « <g/> Стискаючи бравнінґ в руці <g/> , біг навпроти себе <g/> » ( <g/> Липа <g/> ) <g/> ; дієприкметники або прикметники <g/> , — якщо вони мають при собі залежні слова <g/> , то разом з ними ( <g/> це т. зв <g/> .
doc#2 Ті <g/> , хто стояв при її поетичній колисці <g/> , приймають її й тепер <g/> , бо чують бодай просліди первісної мелодії <g/> .
doc#40 Якщо вираз що за стоїть при прислівнику <g/> , то має чисто підсильне значення <g/> , напр <g/> .
doc#65 У наш час важучим побічним наслідком коротко згаданих тут явищ- особливості в підході до чужих слів <g/> , неповнота термінології <g/> , брак міського сленґу при наявності суржика є стала девестернізація української мови <g/> .
doc#40 <p> Як називна форма дієслова інфінітив у реченні може використовуватися в посильній функції при особових формах дієслова <g/> , особливо при запереченні <g/> , напр <g/> .
doc#81 На посту секретаря редакції Микола Оглоблин був людиною ідеальною <g/> , так само <g/> , як у повоєнні роки на посту секретаря редакції сарсельської під Парижем Енциклопедії українознавства при редакторі Кубійовичеві <g/> , в обох випадках саме секретаря <g/> .
doc#40 Під впливом цих останніх випадків у народній мові наросток -т ( <g/> ий <g/> ) використовується нерідко і при творенні дієприкметників від дієслів <g/> , що мають таке -а- <g/> , яке не чергується з носовими приголосними <g/> ; зрідка такі форми трапляються і в літературі <g/> , напр <g/> .
doc#42 ( <g/> І при такому розумінні назва збірки вже не здається такою скромною <g/> !