Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Справді <g/> , композиція його напрочуд послідовна й сувора у пляні зіставлення « <g/> людей <g/> » і « <g/> царів <g/> » — обидва слова мають символічний <g/> , узагальнений смисл <g/> , що стає зрозумілим лише після того <g/> , як перед нами постане розгорнутий ряд часткових образів <g/> .
doc#4 » — </p><p> перед нами <g/> , всупереч усьому <g/> , родинна ідилія <g/> , щастя людського розуміння й тихої втечі на природу <g/> : « <g/> він <g/> » <g/> , « <g/> з Переяслава <g/> » — рибалка <g/> .
doc#4 Тепла хустина обрію — це метонімія авторки <g/> , що сидить перед вікном і спостерігає початок зими й кота поза вікном <g/> .
doc#4 Дозволю собі дати цим тематично-настроєвим комплексам свої умовні назви й продемонструвати деякі з них тут перед читачем <g/> . </p>
doc#6 <p> Виходень з суспільного споду — його батько <g/> , людина з трирічною освітою <g/> , невсипущою гіркою працею своєю й усієї родини вибився на розмірно заможного фармера <g/> , хоч починав з нічого <g/> , коли дев'ятнадцятирічним юнаком — чотири роки перед народженням Василя — прибув з румунської тоді Буковини ( <g/> 1923 <g/> ) на західноканадські прерії <g/> , — молодший Курилик на гребені хвилі мистецького успіху задовольнявся малим <g/> .
doc#6 Але ось парадокс <g/> : на торонтській виставці глядачів — принаймні того дня <g/> , як я був у музеї <g/> , — майже не було <g/> , а ті <g/> , що були <g/> , проходили швидко через великі залі <g/> , не затримуючися перед картинами <g/> , — на виставці Курилика глядачів не було аж рясно <g/> , але було пропорційно далеко більше <g/> , і вони довго зупинялися перед картинами <g/> , придивлялися до деталів <g/> , обговорювали їх <g/> , часом сміялися з гумористичних деталів <g/> , — одне слово <g/> , вони реагували жваво і творчо <g/> .
doc#6 Але ось парадокс <g/> : на торонтській виставці глядачів — принаймні того дня <g/> , як я був у музеї <g/> , — майже не було <g/> , а ті <g/> , що були <g/> , проходили швидко через великі залі <g/> , не затримуючися перед картинами <g/> , — на виставці Курилика глядачів не було аж рясно <g/> , але було пропорційно далеко більше <g/> , і вони довго зупинялися перед картинами <g/> , придивлялися до деталів <g/> , обговорювали їх <g/> , часом сміялися з гумористичних деталів <g/> , — одне слово <g/> , вони реагували жваво і творчо <g/> .
doc#6 Але тут варт підкреслити риси подібности <g/> , яких Курилик <g/> , імовірно <g/> , навчився або які в ньому посилилися під впливом тих щасливих довгих віденських годин перед картинами майстра <g/> .
doc#8 <p> Таким саме антитетичним стилем <g/> , такою методою написано повість про механізацію людини ( <g/> « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> ) і про приреченість людини перед механічною цивілізацією ( <g/> « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> ) <g/> , і історіософічні есеї Бера <g/> , і статті Петрова про фолкльор <g/> .
doc#9 <p> Зламання цензурних заборон у Росії в 1905 р. <g/> , відновлення літературної діяльности на великій Україні1 <g/> , повернення деяких письменників <g/> , журналістів і політичних діячів з Галичини відкривають широкий шлях потужним впливам засвоєного перед цим у Галичині на літературну мову центральних і східних областей <g/> ; зустрічі з галичанами в роки війни 1914—1918 рр <g/> .
doc#9 Нарешті останній період відкривається з 1939 р. <g/> , коли війна зламала поставлений перед цим мур і створила можливість ширшого <g/> , ніж будь-коли досі <g/> , спілкування галичан з рештою українців <g/> . </p>
doc#9 Вона пише не так про новотвори <g/> , як про мовне простування письменника на захід <g/> , віддавання переваги правобережному лексікону перед лівобережним <g/> , любовне плекання волинських та подільських словечок <g/> »2. </p><p> І справді <g/> , П. Филипович вказує <g/> , що такі слова <g/> , як гордота <g/> , лихослів'є <g/> , недійність М. Старицький узяв із словника Є. Желехівського3. </p><p> Але з такими твердженнями слід бути обережними і ґрунтовніше перевірити їх на матеріялі всієї поетичної мови М. Старицького <g/> .
doc#9 З перших відзначу спорадичне вживання і на місці старого редукованого звука ( <g/> « <g/> Чи крів'ю упився ти п'яний <g/> » — 23 <g/> ) <g/> , випадки зникнення початкового г перед р ( <g/> « <g/> Рабуючи у них добро <g/> » — ПО <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Була вона й причиново зумовлена <g/> , бо перед цим ніщо не ставило межі припливу галицьких впливів у літературну мову <g/> . </p>
doc#9 Навіть дещо зі старої <g/> , ще козацької <g/> , військової термінології Запорізької Січі відновляється тепер у війську УНР <g/> , можна думати <g/> , не безпосередньо зі старовини <g/> , а під впливом того <g/> , що ці <g/> , скажімо <g/> , сопші <g/> , чоти <g/> , рої тощо вживалися перед тим у практиці галицьких військово-спортивних організацій <g/> .
doc#9 <p> У зв'язку з цим слід вказати на те <g/> , що були певні передумови « <g/> двомовності <g/> » у структурі української літературної мови також перед « <g/> великим експериментом <g/> » тридцятих років <g/> .
doc#10 <p> 16 <g/> ) Особливо ці спостереження були важливі <g/> , бо вони давали Ганцову змогу твердити <g/> , що відмінність розвитку ненаголошених і наголошених складів існувала перед ствердінням приголосних перед е <g/> , а це явище він уважав за дуже давнє явище в праукраїнських говірках ( <g/> 5 <g/> , 96 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> Походженню дисимілятивного акання ( <g/> себто такого типу акання <g/> , де в складі перед наголосом вимовляється а замість а <g/> , о <g/> , е <g/> , ѣ <g/> , якщо в наступному наголошеному складі не а <g/> , але інші звуки <g/> , здебільша типу і/ы <g/> , якщо там а <g/> , напр <g/> .
doc#10 Це чуття віна посідала в великій мірі <g/> : вона ніколи не спинялася перед утертими поглядами <g/> , хоч би які вони були поширені <g/> , а перевіряла їх усіма приступними фактами <g/> .
doc#10 ) <g/> , якщо попри критику психологізму часом в основу розуміння фонеми ще кладеться “ <g/> язикова свідомість <g/> ” ( <g/> 221 <g/> ) <g/> , то це пояснюється почасти соціологічними захопленнями акторки перед цим ( <g/> пор <g/> .