This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 | , над усіма панує одне — мста <g/> , око за око <g/> , | один | з двох мусить упасти <g/> , і єдина насолода - |
doc#2 | про перебіг битви <g/> , але ми бачимо його <g/> . « <g/> Лише в | один | кінець сліди <g/> » <g/> , — тут увесь образ загибелі <g/> . « |
doc#2 | індивідуальности <g/> : </p><p> За рядом днів сумних задніє </p><p> | один | страшний і невідкличний <g/> . </p><p> Це буде день немов <g/> , у |
doc#3 | між собою два морфолого-синтаксичні зразки — | один | прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а |
doc#3 | , роблячи тим самим ще | один | крок до специфічно-числівникової мішаної |
doc#4 | або іменник <g/> , а взагалі як учасника <g/> . Це ще | один | засіб ( <g/> засіб <g/> ! <g/> ) об'єктивізації <g/> . Наведу |
doc#4 | були довголіття і одночасна смерть <g/> , щоб | один | не мусів пережити одного <g/> . Ідилія не лише |
doc#4 | комплексу чорного янгола — янгола смерти <g/> , бо це | один | з центральних комплексів <g/> , поруч |
doc#4 | й відчування <g/> . Назовні їхня суперечність — ще | один | вияв « <g/> щоденниковости <g/> » поезії Наталі |
doc#4 | і змагаються в людській душі <g/> . У музиці | один | аспект репрезентований <g/> , скажімо <g/> , Ріхардом |
doc#4 | Лівицької-Холодної <g/> , а чорний лицар — тільки | один | з аспектів комплексу Іова <g/> . І нагадаю <g/> , що ці два |
doc#4 | , що ці два основні комплекси співіснують <g/> , і | один | з них не знищує другого <g/> . </p><p> Як кажуть французи <g/> , |
doc#4 | Шопенгауер <g/> , казавши <g/> : « <g/> Межі того <g/> , що може дати | один | одному <g/> , - дуже вузькі <g/> . Кінець-кінцем людина |
doc#6 | , що опинилося в приватних збірках <g/> . А те <g/> , що є <g/> , не | один | музей воліє тримати в депозиті <g/> , не включаючи їх |
doc#6 | або тварин події <g/> , що за ними ховаються <g/> . В цьому | один | з головних секретів популярности Куриликових |
doc#6 | : “ <g/> Для мене нема сумніву <g/> , що й дотепер Бройгель — | один | з найбільших малярів в історії <g/> . Кожний мазок |
doc#6 | ” ( <g/> ч. 19 <g/> ) <g/> , хоч тут епізоди почасти відмежовані | один | від одного контуром ніби окремої рамки <g/> , так що |
doc#6 | дванадцятьох зроблених ним фотографій <g/> , щоб ні | один | деталь не був невідповідним <g/> . Чому Христос мав |
doc#6 | місток до назви-коментаря <g/> , бо здебільша | один | з перелічених тематичних компонентів має |
doc#6 | портрети <g/> , — два автопортрети ( <g/> репродуковані | один | на суперобкладинці книжки Морлі <g/> , а другий тут |