Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 І <g/> , може найпарадоксальніше з усього <g/> , вагання між клясицизмом і експресіонізмом не зробили його стиль ні еклектичним <g/> , ні внутрішньо суперечливим <g/> , ні розхристаним <g/> .
doc#47 Та є на це відповідь також і за кілька сторінок у « <g/> Єронимі <g/> » <g/> : </p><p> Тож начебто і не дивинка <g/> : </p><p> нема ні правди <g/> , ні добра <g/> , — </p><p> крихка надія <g/> , райдуг гра <g/> , </p><p> розтала враз <g/> , немов сніжинка <g/> . </p>
doc#31 Не буде помилкою сказати <g/> , що памфлетів Хвильового в цілості сьогоднішній читач досі не знав ні на Україні <g/> , ні поза нею <g/> . </p>
doc#92 Хоч Якобсон був одружений із пані П. <g/> , чешкою <g/> , яку всі називали її першим іменем Сватя <g/> , хоч ні його вік <g/> , ні його зовнішність не нагадували Ромео <g/> , ввесь університет тільки й говорив про його романтичні « <g/> зальоти <g/> » з іншою жінкою <g/> , яка мала й іншого претендента <g/> , кавказького гарячого роду <g/> .
doc#81 Тоді вже не можна буде вдавати <g/> , що я ні з ким ( <g/> крім Файбишенка <g/> ) не зустрічаюся <g/> .
doc#17 Але одне безперечно <g/> : вставлення цієї сцени цілком розірвало б художню єдність твору <g/> , ту боротьбу двох тем <g/> , яка проймає його з початку до кінця – і <g/> , ні сіло ні впало <g/> , внесло б третю тему <g/> .
doc#81 Я боявся йти на такі вистави <g/> , не знавши ні мови ( <g/> театр грав мовою їдиш <g/> ) <g/> , ні деталів побуту <g/> .
doc#95 Проти прапора вони вже не діють <g/> , але контактуватися з людиною з-під прапора — ні <g/> , до цього не дійшло <g/> .
doc#63 Бо на нашій сцені <g/> , заохочувана шуканням екзотики з боку чужинецького глядача <g/> , розперезується етнографія і гопакерія <g/> , розкладаючи смак публіки і повертаючи її на півсторіччя назад <g/> , ніби не було на світі ні Миколи Куліша <g/> , ні Леся Курбаса з його « <g/> Березолем <g/> » <g/> , ні взагалі всієї сучасности <g/> .
doc#46 Але ми не зустрілися там ні разу <g/> .
doc#65 Серед цих слів нема ні одного <g/> , що не входило б до російського сленґу <g/> .
doc#0 <p> На запитання до Н. <g/> , уже по війні <g/> , чи він шкодує <g/> , що взяв на себе вимушене зобов'язання супрота громадянина Галицького і що не дотримався свого зобов'язання <g/> , відповідь була <g/> , що ні <g/> .
doc#23 <p> Судять же нас воріженьки <g/> , судять же нас люди <g/> , </p><p> Що з нашого женихання нічого не буде <g/> , </p><p> Що з нашого женихання ні слави <g/> , ні вжитку <g/> , — </p><p> Карим очам спання нема <g/> , а ніжкам спочинку <g/> . </p>
doc#46 ) <g/> , ні своєї відмінносте від пересічного півінтеліґентного ДіПі тих часів <g/> . </p>
doc#84 Я порадив солов'я — соловей не надавався <g/> , бо в оповіданні не було ні любови <g/> , ні лірики <g/> .
doc#47 Та є на це відповідь також і за кілька сторінок у « <g/> Єронимі <g/> » <g/> : </p><p> Тож начебто і не дивинка <g/> : </p><p> нема ні правди <g/> , ні добра <g/> , — </p><p> крихка надія <g/> , райдуг гра <g/> , </p><p> розтала враз <g/> , немов сніжинка <g/> . </p>
doc#81 Не існувало ні Моцарта чи Бетговена <g/> , не існувало й Дебюссі й Ріхарда Штравса <g/> .
doc#45 І так і ні <g/> .
doc#71 Сама по собі старослов'янська мова не годилася ні на що <g/> , бо її первісне витворення було занадто штучне й умоглядне <g/> . </p>
doc#46 Так само <g/> , геть пізніше <g/> , в п'ятдесятих роках <g/> , коли він був мешканцем Нью-Йорка <g/> , а я там згодом <g/> , від 1954 року <g/> , з'явився <g/> , ми не зустрілися ні разу як люди й друзі <g/> , тільки принагідно <g/> , за офіційними обов'язками <g/> .