Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 далі <g/> ) раз-у-раз трапляються на сторінках її праць <g/> , — явище <g/> , що його не знайдемо в такій мірі ні в Таирова <g/> , ні в Сімовича <g/> , ні в Бузука <g/> , ні в переважної більшосте українських славістів того часу <g/> .
doc#29 Ні збляклі афіші й фотографії <g/> , ні шкіци оформлення чи костюмів не відтворюють цілости вистави <g/> , зникає в них те <g/> , що <g/> , власне <g/> , робить виставу виставою <g/> : співгра різних мистецтв і живі люди як будівельний матеріял театрального твору <g/> .
doc#72 <p> В Бесарабії не було ні української преси <g/> , ні товариств <g/> . </p>
doc#6 Він належить до всіх трьох і тим самим ні до одного цілковито <g/> .
doc#89 А якщо ні <g/> ?
doc#41 Іншим ні <g/> ?
doc#72 Ми тепер ні по- руски ні по-мадярски не знаєме <g/> » <g/> .
doc#97 Тільки як це Шевченка не « <g/> удостоїли <g/> » ні ордену <g/> , ні похвали <g/> ?
doc#15 <p> На можливість функціонування називного речення в ролі підрядного вказав був Шахматов <g/> , подавши один приклад ( <g/> " <g/> Я думал <g/> , что пожар <g/> , ей богу <g/> " <g/> , Гоголь <g/> ) <g/> ; у нього ж є приклади вживання називних речень у безсполучниковому складному реченні <g/> , але ніяких висновків ні про міру типовости <g/> , ні про теоретичну суть подібних випадків він не зробив <g/> . </p>
doc#81 Не знаю <g/> , скільки тут було від віку ( <g/> зрештою <g/> , він не був такий ще старий <g/> , десь сімдесят <g/> ) чи від хвороби <g/> , а скільки від характеру <g/> , але говорити з ним не було ні як <g/> , ні про що <g/> .
doc#81 Так мені розкрилися таємниці <g/> , про які я не чув ні дома <g/> , ні в школі <g/> .
doc#82 І <g/> , коли вже на те пішло <g/> , жовтневу революцію більшовики зробили вдало <g/> , хоч ні один літературний твір не навчив їх <g/> , як такі речі робляться <g/> .
doc#37 Від цього не виграє ні поезія ( <g/> мертві <g/> , точні вірші <g/> ) <g/> , ні проза ( <g/> майстерно розповідає анекдоти <g/> ) <g/> .
doc#0 А поза тим не був же він ні німець <g/> , ні росіянин <g/> , а отже <g/> …
doc#59 <p> Подібно до екзистенціалістів у Франції <g/> , Косач не дає ні типів <g/> , ні символів <g/> , ні характерів <g/> .
doc#81 На мене чекали двадцять років життя в « <g/> радянській <g/> » системі ( <g/> ради тут звичайно були тільки в назві <g/> , яка була фальшивою фасадою <g/> , ніякої ролі ні в чому вони не відігравали <g/> ) <g/> , роки <g/> , про які я згадую з жахом і огидою <g/> .
doc#92 Але історія оперує занадто багатьма фактами і тому ніколи не може осягти ні повноти <g/> , ні точности <g/> .
doc#92 До Тарановського він писав <g/> : </p><p> « <g/> Ті <g/> , хто знає автора <g/> , казали мені <g/> , що не були здивовані ні хамським тоном рецензії <g/> , ні її некомпетентністю <g/> , ні навіть доволі ницим доносом щодо допомоги <g/> , яку </p><p> Шевельов дістав на видання книжки ( <g/> між іншим <g/> , А. не міг не знати <g/> , що ці 2000 долярів були дані як позика <g/> , що вже майже виплачена <g/> , бо книжка добре розходиться <g/> ) <g/> .
doc#71 Сама по собі старослов'янська мова не годилася ні на що <g/> , бо її первісне витворення було занадто штучне й умоглядне <g/> . </p>
doc#73 Це шукання органічно-національного стилю <g/> , що не означає ні замкненосте супроти попередніх напрямів нашої літератури <g/> , ні ворожости до літератур інших націй <g/> , зокрема ж конче вимагає творчого використання здобутків нашої епохи в світі <g/> , доповідач пов'язав з попередніми етапами розвитку українського письменства <g/> , вказавши <g/> , що саме попередній етап <g/> , сказати б так <g/> , європеїзації української літератури <g/> , який своєї вершини досяг у творчості символістів <g/> , футуристів і неоклясиків <g/> , передбачає логічно повернення до національних джерел на основі синтези всього попереднього досвіду <g/> .