Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Це була для нього насолода <g/> , але <g/> , напевне <g/> , також школа мистецької самоосвіти — як передати адекватно форму й “ <g/> душу <g/> ” цих інструментів <g/> , їхню поверхню <g/> , гру світла на них <g/> .
doc#6 Не менш характеристичне для нього широке використання символів <g/> .
doc#6 Уже в найранішій з них <g/> , “ <g/> Докір сумління <g/> ” ( <g/> ч. 1 1953 <g/> ) <g/> , мабуть <g/> , не випадково бачимо купку цеглин <g/> , цемент і лопатку коло нього <g/> , що можуть вести нас до ідеї марности людського будування <g/> .
doc#6 Сковорода відходив від діяльности в світі речей і уникав втручатися до нього <g/> .
doc#6 <p> Чи Курилик малював з фотографій ( <g/> звичайно ним самим зроблених <g/> ) чи зі спогаду-уяви ( <g/> виглядає <g/> , що малювання з рисунків-шкіців цілої картини було менш типове для нього <g/> ) <g/> , він ніколи не відмовляється від речевости світу <g/> , хоч він звичайно не зупиняється там <g/> , де кінчається речевість <g/> , а прагне піти глибше <g/> , поза видиме й доторкальне <g/> .
doc#6 Від нього вимагається співтворчість <g/> , а не просте споглядання й емоція <g/> .
doc#6 Ми не знайдемо в нього картин <g/> , що звалися б <g/> , як ставало модно в той час <g/> , “ <g/> Без назви <g/> ” <g/> .
doc#6 У його автобіографії Хтось був з ним і в ньому <g/> , але в дійсності Він був радше коло нього <g/> , і сам Курилик у слові не завжди був тим <g/> , чим він був у дійсності <g/> .
doc#6 <p> У традиції жанрового малярства Канади <g/> , як її знав Курилик <g/> , найближчим до нього був <g/> , либонь <g/> , Корнеліюс Кріґгоф <g/> .
doc#6 Тільки особисто це було для нього кривавою виразкою на душі <g/> , бо він не народився в цьому світі <g/> , а приніс із свого дитинства те <g/> , що пізніше він назве “ <g/> бездушною приземністю [ <g/> insensitive earthiness <g/> ] української громади <g/> , в якій я виріс <g/> ” ( <g/> 43 <g/> ) <g/> .
doc#6 Паралельно йдуть у нього біографічні елементи <g/> , власне і спеціяльно — відтворення епізодів життя його і його родини в роки його дитинства <g/> .
doc#6 Правда <g/> , твердження про брак у нього професійної малярської освіти не зовсім відповідає фактам <g/> .
doc#6 <p> Та погляд <g/> , що Курилика не цікавили мистецькі вартості твору <g/> , що для нього важили тільки ідея і/або збут <g/> , дуже далекий від дійсности <g/> .
doc#6 <p> Але ми знайдемо в нього й інші кольори в нюансуванні однокольоровости <g/> .
doc#6 З них мала постати серія картин <g/> , і нього блискавичного рейду мнетцеві вистачало <g/> .
doc#6 Чи він малював добре чи погано <g/> , не мало для нього значення <g/> ; малювання було тим <g/> , що тримало його як людину <g/> .
doc#6 <p> Пітерсен швидко поглянув на нього <g/> , щоб бачити <g/> , чи він такий меткий <g/> , а </p><p> тоді сказав <g/> : </p><p> — Я думаю <g/> , що ти маєш рацію <g/> .
doc#7 Одначе і це був засіб більше зовнішній <g/> , бо поза тим усе лишалося « <g/> нормальним <g/> » <g/> , і фактично читач просто змушений був « <g/> в умі <g/> » розставляти відсутні розділові знаки <g/> , ремствуючи на автора <g/> , що той переклав на нього цю працю <g/> . </p>
doc#7 Мені здавалася б відповідною для нього назва флюктуаціонізму — від французького слова fluctuer <g/> , що значить приблизно мінитися <g/> , переливатися <g/> , брижитися <g/> .
doc#8 Це було спільне в нього з неоклясиками <g/> , що з ними він приятелював і їхнім прагненням співчував <g/> .