Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 ( <g/> " <g/> Я думал <g/> , что пожар <g/> , ей богу <g/> " <g/> , Гоголь <g/> ) <g/> ; у нього ж є приклади вживання називних речень у
doc#16 слова <g/> , що вони стосуються насамперед до нього самого <g/> ? </p><p> Тому в дальшій частині статті ми не
doc#17 ( <g/> хуторяни 1 дії <g/> , божевільні – З дії <g/> ) і тікає з нього <g/> ; фінал обох дій – утеча Малахія <g/> . У 2 і 4 дії
doc#17 , які були йому близькі <g/> , чи тільки офіційно від нього вимагані <g/> , – хоч уся правдоподібність за те <g/> , що
doc#18 : твір Франка наскрізь оригінальний <g/> . Ключів до нього слід шукати у Франкові і в самій поемі <g/> , не поза
doc#18 вчитатися в твір більше <g/> , аніж вчитати себе в нього <g/> . </p><p> Наголовок цьому писанню взято з Франка <g/> , з
doc#18 : </p><p> Бо життя — се клейнод <g/> , хіба ж є Що дорожче від нього <g/> ? ( <g/> XI <g/> ) </p><p> Ярема не міг зрозуміти <g/> , чому Франко не
doc#18 , і надіється того <g/> , чого життя не може дати <g/> » <g/> . Для нього « <g/> суспільність <g/> , держава <g/> , народ <g/> » — « <g/> усе це
doc#19 , мусімо сказати <g/> , що при такому поділі був з нього радше не шевченківець <g/> , а кулішівець <g/> , з деякими
doc#19 , яскравими й соковитими мазками <g/> . Але все це для нього побіжне <g/> . Основне для нього — трагедія батька <g/> ,
doc#19 . Але все це для нього побіжне <g/> . Основне для нього — трагедія батька <g/> , що бачить <g/> , як руйнується
doc#19 совісті має <g/> ! Але тепер усе це ні до чого <g/> , усе для нього повисло в повітрі <g/> . Світ змінився <g/> , ґрунт
doc#19 і добре господарювать <g/> » <g/> . Усі засоби для нього добрі <g/> , бо він звик до того <g/> , що він сила і все
doc#19 судись <g/> » <g/> , — а дужий і багатий це він <g/> . Калмики для нього все одно <g/> , що собаки <g/> , а прості козаки не багато
doc#19 гримить на ввесь край <g/> ; полковник Терпуг <g/> , що в нього армійці вивезли трьох дочок <g/> , а він затявся й не
doc#20 1933 року <g/> , коли він працював у « <g/> Вістях <g/> » <g/> , а я був у нього співробітником — театральним рецензентом <g/> , а
doc#20 . Він міг би продиратися на Уманщину <g/> , там у нього була батьківська хата й рідня <g/> . Але і я не вірив у
doc#20 . Розмова не могла бути дуже змістовною <g/> , бо до нього не пускали <g/> , і говорилося через заґратоване
doc#20 , коли Юрко <g/> , вислухавши прочитане <g/> , наклав на нього резолюцію таку ж рішучу <g/> , як і коротку <g/> , цитатою з
doc#20 американцем <g/> » <g/> , і ми зустрілися <g/> , як рідні <g/> . Від нього я дістав перші лекції америкознавства <g/> .