Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#85 Відомо <g/> , що <g/> , сяк-так визнаючи діялектику в минулому ( <g/> але і там спотворюючи її сполукою з матеріялізмом <g/> ) <g/> , марксизм змушений був зрікатися її і для майбутнього ( <g/> бо комунізм означає для нього кінець руху запереченнями <g/> ) <g/> , і для сучасносте ( <g/> бо тоді він мусів би визнати неминучість виродження революції <g/> , а на це він піти не може <g/> ) <g/> .
doc#86 До популярности імени Хвильового далеко більше спричинилися напади на нього з довгими витягами з його творів у погромних статтях Хвилі <g/> , Гірчака і більших вождів партії ( <g/> так що <g/> , може <g/> , якоюсь мірою їм і вдячність в історичній перспективі мала б належати <g/> !
doc#87 Отже <g/> , третій Харків пройшов повз них — вони не знали його <g/> , поки він жив <g/> , а після його ліквідації влада добре подбала <g/> , щоб вони про нього нічого не довідалися <g/> .
doc#88 Більша чи менша кількість студентів і підготовлених фахівців від нього не залежить <g/> .
doc#89 Тоді <g/> , коли Гоголь шукав — хай у спотворених мертвечиною російської імперії формах — підстав душевного розвитку людини й народу <g/> , Бєлінський нападав на нього з газетними тирадами <g/> , диктуючи <g/> , про що — і тільки про це — він сміє писати <g/> , — тирадами на зразок таких <g/> : « <g/> Найживіші сучасні національні питання в Росії тепер <g/> : знищення кріпацтва <g/> , скасування тілесної кари <g/> , запровадження по змозі суворого виконання хоч тих законів <g/> , які вже є <g/> » <g/> . </p>
doc#90 Роман був видрукуваний у журналі <g/> , потім вийшов окремою книжкою <g/> , уривки з нього часто передають радіо <g/> .
doc#91 Герой — колектив <g/> , з-поміж нього яскравіше виділяються хлопчак Данько і двоє дівчат — Вустя й Ганна <g/> .
doc#92 У нього була добра пам'ять <g/> , він легко згадував цитати й любив несподівані зіставлення різноджерельних цитат <g/> , але пам'ятати <g/> , чи він уже сказав щось колись у діялозі з даною особою <g/> , чи ні <g/> , — все це мало занадто мало значення для його пам'яті <g/> .
doc#94 Злочин Рушді був у слові <g/> , і гонораром за нього могла бути тільки кров <g/> .
doc#95 Але для нього це був місток до української мови <g/> .
doc#96 Для нього непродажність була такою ж самозрозумілою аксіомою <g/> , як для гості була продажність <g/> .
doc#97 У нього безліч асоціяцій з літераторами <g/> , але це всуціль автори російські <g/> , виглядає <g/> , що західній світ поза межами його <g/> , Большакова <g/> , виднокола для нього не існує <g/> .
doc#98 яких він аж ніяк не належав <g/> ) <g/> . І з іншим пагіллям <g/> . </p><p> Саме про нього — не критичний дослід <g/> , не бібліографічний огляд <g/> , не біографічний нарис <g/> , не полеміку
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/> …
doc#102 Не знаю точно <g/> , як він сказав <g/> , а знаю точно <g/> , як мені передали <g/> : « <g/> Для нього ( <g/> тобто для мене <g/> ) і для мене ( <g/> тобто для Гончара <g/> ) краще не зустрічатися <g/> » <g/> . </p>
doc#103 Але це дуже ірраціональне почуття <g/> , щоб про нього говорити раціонально <g/> . </p>