Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Та перше <g/> , ніж іти до тих інших плянів <g/> , захованих на більших глибинах <g/> , варт сказати кілька слів про <g/> , власне <g/> , ці відзнаки поверхні <g/> , бо різні пляни співіснують у творчості нашого маляра і діють комплексно <g/> , отже було б незадоволенним снобізмом відтруситися від тих рис <g/> , що першими заполонюють увагу глядача <g/> , й заплющити на них очі <g/> . </p>
doc#6 тепер у Неаполі <g/> : прямує людина в чорному плащі й каптурі <g/> , занурена в міркування про марність світу <g/> , а злодій <g/> , підкравшіїся ззаду <g/> , витягає в мізантропа гаманець <g/> ) <g/> , залюднен- ня пейзажу постатями людей <g/> , нахил до багатоепізодности в картині <g/> , — хоч годі було б шукати в Курилика поєднанння стількох епізодів <g/> , як у Бройгеля <g/> : за підрахунком <g/> , що його подає П'єро Б'янконі <g/> , це число доходить 120 епізодів-історій у Бройгелевих “ <g/> Приказках <g/> ” ( <g/> Берлін <g/> ) і 84 в “ <g/> Дитячих грах <g/> ” <g/> , не кажучи вже про наявність коло 500 осіб <g/> , що з них кожна щось своє робить <g/> , у “ <g/> Шляху до Голготи <g/> ” ( <g/> Відень <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Так <g/> , ніби маляр закликає глядача дивитися не тільки на деталі <g/> , а і крізь них <g/> , у інше <g/> , глибше <g/> . </p>
doc#6 Багато своїх картин Курилик угрунтовує топографічно <g/> , докладно зазнаючи <g/> , яка місцевість на них зображена ( <g/> фактично майже всі з торонтської серії <g/> , але далеко не тільки вони <g/> ) <g/> .
doc#6 Звиклий до його “ <g/> поетики <g/> ” глядач <g/> , придивляючися до його нібито “ <g/> безідейних <g/> ” картин <g/> , картин <g/> , що ніби просто замальовують пейзаж <g/> , вигляд чи вчинки людей <g/> , починає <g/> , — може <g/> , не завжди доречно — і в багатьох з них знаходити те <g/> , що Курилик називав “ <g/> символами <g/> ” <g/> .
doc#6 Уже в найранішій з них <g/> , “ <g/> Докір сумління <g/> ” ( <g/> ч. 1 1953 <g/> ) <g/> , мабуть <g/> , не випадково бачимо купку цеглин <g/> , цемент і лопатку коло нього <g/> , що можуть вести нас до ідеї марности людського будування <g/> .
doc#6 Для Сковороди <g/> , власне <g/> , речі існують <g/> , але за ними й через них існує глибша сутність <g/> , для якої речі — тільки знаки <g/> .
doc#6 Сковорода був <g/> , може <g/> , послідовніший <g/> , Курилик — людяніший <g/> , навіть тоді <g/> , коли він погрожував людству й людині й кидав на них пристрасні інвективи <g/> .
doc#6 ( <g/> Коні <g/> , обернені задом до глядача <g/> , часті і в картинах Бройгеля <g/> , але це не таке драстичне в них <g/> , бо картини Бройгеля не призначалися до вміщення в церкві <g/> ) <g/> .
doc#6 У них є часткова спільність в тематиці <g/> , може <g/> , в етнографізмі ( <g/> канадський жанризм <g/> , мабуть <g/> , мало не завжди був також до певної міри етнографізмом <g/> , відбиваючи зацікавлення різними народностями <g/> , що заселяли країну <g/> .
doc#6 Багато картин Кріґгофа дуже виразно натякають на “ <g/> історію <g/> ” <g/> , в них показану <g/> , але дуже рідко в назві картини маляр виходить поза межі чистої називности <g/> .
doc#6 Курилик тут <g/> , отже <g/> , ближчий до жанристів кінця дев'ятнадцятого сторіччя <g/> , але <g/> , мабуть <g/> , різноманітніший у називанні і від них <g/> .
doc#6 І зв'язане це <g/> , либонь <g/> , з символізмом або знаковістю бачення світу в Курилика і в них <g/> , риса чужа Кріґгофові й голляндським жанристам <g/> . </p>
doc#6 Курилик учився в них <g/> . </p>
doc#6 Трохи більше число англійських поетів <g/> , більшість з них не першорядні <g/> , з перевагою романтиків і майже жаден не сучасний <g/> ; Вордсворт <g/> , Бравнінг <g/> , Генлі <g/> , Воєн <g/> , Ноєс <g/> , також Сассун <g/> .
doc#6 Перший з них входив до типової програми студій з англістики в колежах Канади <g/> .
doc#6 <p> Глядач картин Курилика при бажанні може забути про оповідь <g/> , що стоїть за ними і що ніби породила їх <g/> , про біографічне тло і про історію Канади й канадців <g/> , епізоди якої до них увійшли <g/> ; може примусити себе абстрагуватися від їхньої філософії й проповіді віри — тоді вони тим яскравіше постануть перед ним як гра площин <g/> , що несуть у собі співвідношення кольорів <g/> .
doc#6 Але важливіше те <g/> , що в деяких з них <g/> , хоч вони аж ніяк не призначалися до розмалювання стіни <g/> , застосовано технічні засоби фрески — особливо виразно в польській серії <g/> , мальованій 1977 року і виданій з передмовою 1981 року — року смерти мистця <g/> .
doc#6 Виміри більшости з них всього 20 на 22 цалі <g/> .
doc#6 Не зважаючи на це <g/> , більшість з них своїм характером і композицією виглядають на справжні фрески <g/> . </p>