Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> ) </p><p> Речення тут і там судорожні рухи ( <g/> 1 <g/> ) <g/> ; бурхливе життя навкруги ( <g/> 2 <g/> ) <g/> ; бабки блакитні над водою ( <g/> 3 <g/> ) <g/> ; там у гаї ( <g/> 4 <g/> ) - подані на фоні <g/> , у контексті називних речень <g/> , можна <g/> , без великих вагань вважати за називні речення <g/> , не зважаючи на наявність у них обставинних виразів ( <g/> підкреслених <g/> ) <g/> .
doc#40 У деяких <g/> , правда <g/> , ще трапляються дублетні наголоси в множині <g/> : болота— болота <g/> , літа— літа <g/> , масла—масла <g/> , але варіянти з наголосом на основі в множині явно виходять у них з ужитку <g/> .
doc#72 Один з них <g/> , Ватрослав Яґіч <g/> , великий авторитет у слов'янських справах і відносно безстороння людина ( <g/> з роду хорват <g/> ) <g/> , висловився <g/> , що <g/> , на його думку <g/> , розсудливіше затримати звичну назву “ <g/> русини <g/> " <g/> , не обтяжену новітніми націоналістичними тенденціями <g/> .
doc#81 А їхня ситуація супроти мене була така <g/> , що будила в них дитячу частину душі <g/> .
doc#40 <p> Напрям позичень визначається багатьма чинниками <g/> , що про них докладніше говориться в загальному мовознавстві <g/> .
doc#15 Це тим парадоксальніше <g/> , що факти сучасної мови <g/> , мови ХІХ-ХХ століття <g/> , коли тільки до них уважніше придивитися <g/> , можуть пролити досить яскраве світло на питання <g/> , яке нас цікавить <g/> .
doc#83 Харлампович підрахував <g/> , що в другій половині XVII століття в самому тільки місті Москві було 7 манастирів <g/> , повністю заселених українцями й білорусинами <g/> , а один з них навіть був переданий у зв'язку з цим у відання Малоросійського приказу <g/> !
doc#26 Найвизначнішими серед них були Котляревський і Квітка-Основ'яненко <g/> , і кожному з них Шевченко присвячує <g/> , ще в своїх перших поетичних кроках <g/> , критичний етюд <g/> , деклярацію своєї від них залежности чи боргу і — цілковитої незалежности <g/> .
doc#63 Його вірші могли б бути аморфні <g/> , але так само добре відкладаються і в форму <g/> , що існує як даність — і може ще виграють від цього <g/> , бо суть дотримання формальних приписів в них — у легких зсувах від звичайного — то синтаксичних <g/> , то семантичних <g/> : </p><p> Я озеро благосне снитиму <g/> … </p>
doc#32 Свою наукову позицію вони ще твердо знали <g/> , а от зв'язки з Заходом у них були послаблені або ніякі <g/> .
doc#9 З перших відзначу спорадичне вживання і на місці старого редукованого звука ( <g/> « <g/> Чи крів'ю упився ти п'яний <g/> » — 23 <g/> ) <g/> , випадки зникнення початкового г перед р ( <g/> « <g/> Рабуючи у них добро <g/> » — ПО <g/> ; Грін <g/> .
doc#51 І тепер ще згадки про них і посилання на їхні твори такі ж рідкі й боязкі <g/> , як посилання на праці їх сучасників з підсовєтської України <g/> . </p>
doc#72 Вони хотіли бачити ІНДУСТРІАЛЬНІ центри України українськими ще до початку масової міґрації селян до міста <g/> , щоб новоприбулі не розчинилися в новому для них російськомовному оточенні <g/> .
doc#40 : « <g/> B них ( <g/> бричках <g/> ) спали мертвецьки п'яні солдати <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#42 У них зібрана поезія людини <g/> .
doc#40 Розгляньмо з них ґемінацію <g/> , плеоназм <g/> , ампліфікацію і ґрадацію <g/> . </p>
doc#51 Тверджено <g/> , що первісні о та е <g/> , коли після них занепав редукований голосний ъ або ь <g/> , подовжилися <g/> , потім перейшли на всій українській території в дифтонги <g/> .
doc#91 <p> І інші герої заворожені машинами <g/> , мріють про них <g/> , ба більше — вірують у них <g/> . Так і тут здобуток переплетений з утратою <g/> . Знайомство з машиною <g/> , орудування нею
doc#51 Годі зрозуміти творчість Старицького <g/> , Олени Пчілки <g/> , МовиЛиманського <g/> , Грінченка <g/> , Франка без уваги до того <g/> , як кожний з них сполучав інші елементи свого світогляду й праці з цією ідеєю <g/> .
doc#80 Одна з них — та <g/> , що виявилася вже в його першій повісті <g/> , — іраціональність людини <g/> .