Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 В усіх формах <g/> , що з них назву тільки деякі <g/> : сувора й прискіплива цензура <g/> , найменше потрійна — авторська <g/> , редакторська <g/> , власне цензорська <g/> ; газетні й журнальні рецензії як ще один щабель цензурування <g/> ; книжка <g/> , що якось проскочила між Сціллами й Харібдами внутрішньовидавничих церберів <g/> , стає жертвою нападу ззовні і таки опиняється в небутті <g/> ; наклад знищується <g/> , лічені примірники опиняються під сімома замками в так званих закритих спецфондах <g/> ; на кордонах установлюються непрохідні бар'єри для видань <g/> , що побачили світ поза кордонами Країни дозрілого соціялізму <g/> ; в'язням тюрем і таборів вихоплюють перо з рук <g/> , а коли якомусь пощастить таки дістатися з пером
doc#52 Інша дрібна згадка про них на с. 403 <g/> , при чому автор умиває руки <g/> , що говорить — ніби позитивно — про таких « <g/> харцизів <g/> » <g/> .
doc#11 ( <g/> Про них справи були б <g/> , звісно <g/> , окремі <g/> .
doc#71 Натомість історія писемної мови на Україні <g/> , як щойно зазначено <g/> , складається з цілої низки хвиль чи періодів <g/> , що з них практично жоден не був позначений повнотою розвитку й не перейшов логічно в наступний <g/> .
doc#25 Від нього лишилося <g/> , враховуючи сюди й дрібні рецензії <g/> , всього 12 назв праць <g/> , та й то дві з них були видруковані посмертно <g/> , 1929 року <g/> , з них одна — не закінчена <g/> .
doc#36 Частину слів знаходимо в авторській мові Ґе <g/> , частину в мові осіб <g/> , що про них він оповідає <g/> .
doc#18 Поема Франка — не коментар до політичних подій дня і не емоційний відрух на них <g/> .
doc#37 Я певний <g/> , що подібні <g/> , неясні для них самих почування хвилювали всіх засновників <g/> , і в них усіх вони були реакцією на ті самі обставини життя <g/> .
doc#27 <p> Якщо спробувати розкласти Шевченкові листи на тематичні елементи <g/> , то головними з них будуть опис поетових настроїв <g/> , деталі щоденного життя <g/> , творчі плями <g/> , відгуки на прочитані книжки <g/> , літературні і мистецькі новини <g/> , рідше новини про спіліших знайомих — міркування про свою долю і <g/> , нарешті <g/> , спогади зі свого минулого <g/> .
doc#51 Від них Куліш сподівається майбутнього України — </p><p> Слово нам верне і силу давнезну і волю <g/> , </p><p> І не один в нас лавровий вінок обів'є круг чола <g/> . </p>
doc#69 Але чи мусять факти біографії вирішувати в питанні друку творів даного автора або об'єктивних писань про нього і про них <g/> ?
doc#40 Започатковане Ф. де Соссюром синхронне мовознавство виросло в потужну науку <g/> , опрацьовувану в дещо відмінних напрямах різними школами лінґвістів <g/> , що з-поміж них згадаємо тут женевську ( <g/> Ш. Баллі <g/> , С. Карцевський та ін <g/> .
doc#85 Маємо безконечну кількість проявів життя <g/> : кожний з них має свої закономірності <g/> , кожний з них тим чи тим способом пов'язаний з багатьма іншими <g/> .
doc#2 Ті <g/> , хто одним із своїх життьових завдань уважають розкрити вичерпаність ідеології хрищених батьків поетчиних ( <g/> автор цих рядків серед них <g/> ) <g/> , приймають творчість Лятуринської тому <g/> , що бачать <g/> , як многоводність її фактично заперечує вузькість початку <g/> .
doc#77 <p> Сучасне для них водночас рівною ще мірою і минуле і майбутнє <g/> ; те <g/> , що було <g/> , і те <g/> , що буде <g/> , рівною мірою сходяться в фокусі теперішнього <g/> .
doc#57 Тому про них лише кілька слів <g/> , і може зовсім хибних <g/> .
doc#61 Як на моє сприймання <g/> , твір захряс десь між Нечуєм-Левицьким і мемуаристикою нового часу <g/> , між старомодною побутовістю і психологічним романом <g/> , між лірикою і політикою <g/> , розпливтися в фактах дійсности <g/> , не знайшовши для них мистецького стрижня <g/> , не розв'язавши <g/> , ба може не поставивши — для самої авторки — проблеми типу і характеру <g/> .
doc#19 Певним є те <g/> , що перша спроба надрукуватися походить з часів перебування в Харкові <g/> : десь 1861 року Мова посилає свої поезії до « <g/> Основи <g/> » <g/> , де П. Куліш і друкує з них маленький уривочок <g/> . </p>
doc#33 Українізація для них – не історична місія <g/> , а просто легкий заробіток <g/> . </p>
doc#41 Домонтович охоче подає деталі <g/> , він милується в них <g/> .