Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 Моя пропозиція була практичніша <g/> , компромісова <g/> : ми тим стоїмо поза і понад усіма партіями <g/> , що співпрацюємо з усіма рівною мірою <g/> , друкуємося у всіх газетах <g/> , але не сповідуючи програми жадної з них <g/> .
doc#22 Михайло Орест у прекрасному вірші « <g/> Скитальцям <g/> » проклямує зрозуміння тих <g/> , хто ще не вирваний з ґрунту <g/> : </p><p> Ні <g/> , ви молітесь за них <g/> , </p><p> За їх рятунок молітесь <g/> , </p><p> Щоб прірва згуб жадних </p><p> Не сміла під ними розкритись <g/> . </p>
doc#23 Перші з них побачили світ 1841 року <g/> , себто після появи « <g/> Кобзаря <g/> » <g/> .
doc#24 Чому б тоді серед них не фігурували чорноземлі й водні басейни <g/> ?
doc#25 Від нього лишилося <g/> , враховуючи сюди й дрібні рецензії <g/> , всього 12 назв праць <g/> , та й то дві з них були видруковані посмертно <g/> , 1929 року <g/> , з них одна — не закінчена <g/> .
doc#26 Найвизначнішими серед них були Котляревський і Квітка-Основ'яненко <g/> , і кожному з них Шевченко присвячує <g/> , ще в своїх перших поетичних кроках <g/> , критичний етюд <g/> , деклярацію своєї від них залежности чи боргу і — цілковитої незалежности <g/> .
doc#27 <p> Якщо спробувати розкласти Шевченкові листи на тематичні елементи <g/> , то головними з них будуть опис поетових настроїв <g/> , деталі щоденного життя <g/> , творчі плями <g/> , відгуки на прочитані книжки <g/> , літературні і мистецькі новини <g/> , рідше новини про спіліших знайомих — міркування про свою долю і <g/> , нарешті <g/> , спогади зі свого минулого <g/> .
doc#28 З униканням скороминущого й злободенного зв'язане в поетів-клясицистів і прагнення вживати замість назв речей сучасного побуту назви речей античного побуту <g/> : ви зустрінете в них нерідко амфори й чаші <g/> , але дуже рідко склянки й тарілки <g/> .
doc#29 Ні збляклі афіші й фотографії <g/> , ні шкіци оформлення чи костюмів не відтворюють цілости вистави <g/> , зникає в них те <g/> , що <g/> , власне <g/> , робить виставу виставою <g/> : співгра різних мистецтв і живі люди як будівельний матеріял театрального твору <g/> .
doc#30 Більшість із них відкладаю в надії на зустріч ( <g/> тут <g/> , бо в Києвах я вже ніколи не буду <g/> ) <g/> .
doc#31 <p> Але ці гасла <g/> , хоч як вони чіпаються розумів і сердець <g/> , хоч може заради них і були написані самі памфлети <g/> , вміщаються в один невеликий уступ <g/> .
doc#32 Свою наукову позицію вони ще твердо знали <g/> , а от зв'язки з Заходом у них були послаблені або ніякі <g/> .
doc#33 Українізація для них – не історична місія <g/> , а просто легкий заробіток <g/> . </p>
doc#34 Але і цього образу поетові мало <g/> , і він змушує комсомольця-безвірни- ка полізти на ту дзвіницю і вкинути в те відро кота <g/> , що моторошно кричить цілу ніч <g/> , а « <g/> вранці люди бачили <g/> , як з глиняника висіли котячі кишки і бачили <g/> , як капала з них кров <g/> » <g/> .
doc#35 Барановичеві імпонує в цареві його сила <g/> , і він в усіх своїх панегіриках і посвятах цареві — досить тепер неприємних <g/> , але відносно ( <g/> на свій час <g/> ) стриманих <g/> : ніде не знайдемо в них крайнього раболіпства <g/> , поширених тоді виразів типу холоп чи холопішка твой і т. п. — просить прийняти його і його країну під царський захист <g/> , « <g/> да покриюся кровом крил твоїх <g/> » <g/> .
doc#36 Частину слів знаходимо в авторській мові Ґе <g/> , частину в мові осіб <g/> , що про них він оповідає <g/> .
doc#37 Я певний <g/> , що подібні <g/> , неясні для них самих почування хвилювали всіх засновників <g/> , і в них усіх вони були реакцією на ті самі обставини життя <g/> .
doc#38 Але ніхто з них <g/> , — мабуть <g/> , не з своєї вини — не спромігся на працю такого обсягу <g/> , з такою кількістю мате- ріялу й настільки синтетичну <g/> , як книга Чижевського А їхні спостереження й ідеї були непомітно поховані при зворушливій співпраці радянських еміграційних примітивів <g/> . </p>
doc#39 Що раз сталося <g/> , — триває вічно <g/> : дзвони в соняшному тумані ще чують звуки <g/> , вирвані з них дзвонарями минулої неділі <g/> , і котяться ті звуки притишеним гудінням від черкаського села аж до далеких морських берегів <g/> .
doc#40 Започатковане Ф. де Соссюром синхронне мовознавство виросло в потужну науку <g/> , опрацьовувану в дещо відмінних напрямах різними школами лінґвістів <g/> , що з-поміж них згадаємо тут женевську ( <g/> Ш. Баллі <g/> , С. Карцевський та ін <g/> .