Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 бачив світа <g/> , щоб я мав проголошувати <g/> , що ніде нема такої гарної природи <g/> , як на Русі <g/> » <g/> , — це ж
doc#40 в системі часів і видів українського дієслова нема спеціяльних форм <g/> , що показували б дії постійно
doc#4 , я не можу сказати <g/> , бо ніде в книжці нема й натяку на те <g/> , хто за що в ній відповідальний <g/> .
doc#14 — може подолати цю концепцію <g/> . Тим часом у нас нема поета з не менш виразною <g/> , але іншою
doc#84 смерти <g/> , свідомий <g/> , що повернення звідти нема <g/> , але жадібний знати її таємниці <g/> : « <g/> Він назад не
doc#78 , але пріоритету полтавських говірок ще нема <g/> . </p><p> Цей пріоритет стверджує « <g/> Грамматика
doc#4 у беззахисності перед нею <g/> , а в потойбічні « <g/> нема ні турбот <g/> , ні печалі <g/> » <g/> . </p><p> Це концепція смерти як
doc#40 з ким сісти <g/> , хліба з'їсти <g/> » — Шевч <g/> . <g/> ) або навіть нема і інфінітива ( <g/> »Якби мені черевики <g/> , то пішла б я
doc#26 поцерковно-слов'янщено на пред <g/> , але ніде нема предисловіє <g/> . Шевченко розцерковнослов'янив
doc#53 , що бреше ( <g/> Номис 7254 <g/> ) <g/> ; Дарма верба <g/> , що груш нема <g/> : нехай и не родить ( <g/> Номис 11914 <g/> , 13855 <g/> ) <g/> ; На те
doc#84 непомильна й невідхильна ознака нації <g/> , думати нема над чим <g/> . <g/> ) </p><p> Мені довелося їхати з транспортом
doc#47 світу в дитячих віршах <g/> , в якому вже нема живих людей <g/> , де людей мають заступити рослини й
doc#56 скільки через те <g/> , що за гасло править те <g/> , чого ще нема <g/> , а осягнені речі не проголошують гаслом <g/> . ( <g/> Це не
doc#0 чисті <g/> . Майже зовсім чисті <g/> . Абсолютного нічого нема <g/> , тільки смерть <g/> . </p><p> Гашкіяна-Швейкіяна </p><p> Від
doc#86 просто нові <g/> , а новіші за все <g/> , написане потім <g/> . Бо нема твору <g/> , написаного в останні роки в Україні чи в
doc#40 в усіх відмінках <g/> . У відміні прикметників нема найменших познак того протиставлення
doc#94 десяток статтів <g/> . Але напевне ні в одній з них нема стільки знаків запитання <g/> , як у цій <g/> . Легко
doc#59 прощання з безґрунтянським учора <g/> , у творі ще нема зустрічі з « <g/> ґрунтяним <g/> » завтра <g/> , воно ще тоне в
doc#94 цього поняття <g/> , скільки знаю <g/> , у нас таки справді нема навіть слова <g/> , а отже <g/> , кінець кінцем <g/> , нема й
doc#19 сперечатися <g/> , чиє житія було трагічніше <g/> , то нема сумніву <g/> , що посмертна доля найтрагічнішою