Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 звучить повноцінно й там і тоді <g/> , де і коли нас нема <g/> , де є тільки сама поетка з собою і з Богом <g/> . </p><p> Є
doc#4 поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для
doc#4 щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для рослин і істот <g/> , а ця вода
doc#5 його гидь і приреченість <g/> , – у Підмогильного нема <g/> . Може ще нема <g/> , а може й не було б <g/> , коли б він міг
doc#5 і приреченість <g/> , – у Підмогильного нема <g/> . Може ще нема <g/> , а може й не було б <g/> , коли б він міг писати далі <g/> . Усе
doc#6 провалля чотирьох сторіч <g/> . Він писав <g/> : “ <g/> Для мене нема сумніву <g/> , що й дотепер Бройгель — один з
doc#6 Канада <g/> ” <g/> ) <g/> ; на багатьох картинах неба взагалі нема <g/> , картина ніби зрізана на верхів'ях дерев <g/> .
doc#6 автомобіля <g/> . Характеристично <g/> , на картині нема шляху <g/> , як автомобіль опинився там <g/> , не відомо <g/> . І
doc#6 їх ніби вимовляє дійова особа — це “ <g/> Нема грошей — нема води <g/> ” <g/> , що каже водовіз жінці <g/> , яка стоїть у
doc#6 повно деталів з життя Курилика <g/> , але нічого нема про те <g/> , що він читав <g/> . Може <g/> , не випадково <g/> , бо він у
doc#6 ( <g/> до речі <g/> , цікаво було б простежити <g/> , чи нема впливу ілюстрацій у стінних календарях
doc#6 , а </p><p> тоді сказав <g/> : </p><p> — Я думаю <g/> , що ти маєш рацію <g/> . У неї нема обличчя <g/> , вона не якась певна особа <g/> . Якось наче
doc#7 а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> … Такого продовження нема <g/> . Синтаксичну інерцію порушено <g/> . А може <g/> ,
doc#9 що вона досконала чи ідеальна <g/> , а тому <g/> , що кращої нема <g/> , а потреба в насвітленні її проблем і фактичних
doc#9 стихія <g/> . Але і таких словників у нас цілком нема <g/> , коли не брати до уваги єдиного і дуже
doc#9 , власне <g/> , єдино певно у цьому свідченні <g/> , бо в нас нема серйозних підстав думати <g/> , що ця розмова
doc#9 на літературну мову Великої України майже нема <g/> , увесь період проходить під знаком засвоєння
doc#9 її на майбутнє <g/> , вважаючи <g/> , що в його час для неї ще нема передумов <g/> : </p><p> « <g/> Мені бажалось би своїми увагами
doc#9 з 16.01.1894 р. <g/> : « <g/> Я тільки думаю <g/> , що зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи
doc#9 граматистам та правдивим схоластам <g/> , для яких " <g/> нема в світі <g/> , як букви <g/> "»5. </p><p> А це тільки сприяло