Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Школи закриті <g/> , нема потреби туди йти <g/> .
doc#0 Тепер плавнів нема <g/> , а місто таке наскрізь німецьке <g/> , як Макс і Моріц у гумористичних книжках для німецьких дітлахів <g/> .
doc#0 Абсолютного нічого нема <g/> , тільки смерть <g/> . </p>
doc#0 Могила Курбаса в Харкові привертає відвідувачів <g/> , але тіла Курбасового там нема <g/> .
doc#1 Нема <g/> , </p><p> Анікогісінько нема <g/> ! </p>
doc#1 Та й нема певности <g/> , що вона буде адекватна <g/> .
doc#1 Мотив дружини <g/> , якої нема <g/> , і посивіння обриває зв'язок з явором <g/> , та образ явора з'являється знову в подальшому двовірші <g/> : </p><p> Явор каже <g/> : « <g/> Похилюся </p><p> Та в Дніпрові скупаюся <g/> » <g/> . </p>
doc#2 Центральний образ мужа ніби загубився серед образів тварин <g/> , - нема перспективи <g/> , як у печерному малюнку <g/> .
doc#3 Нечуя-Левицького <g/> , а від того часу широко вживаються в творах письменників <g/> , хоч і не всіх ( <g/> нема їх <g/> , приміром <g/> , в обстежених творах Грінченка й Коцюбинського <g/> , пізніше — Хвильового <g/> ) <g/> .
doc#3 Але в українського діялектизму ( <g/> чи мовознавця <g/> ) — як і в його народу — такого вибору нема <g/> .
doc#4 Під « <g/> новими <g/> » поезіями ретельно поставлені дати років <g/> , чого нема під « <g/> старими <g/> » <g/> .
doc#4 Чи я мав рацію в своєму обуренні чи в схваленні <g/> , чи Союз українок винен у злочині проти поезії <g/> , а чи <g/> , навпаки <g/> , він виявив досконале розуміння особливосте поезії Наталі Лівицької-Холодної <g/> , я не можу сказати <g/> , бо ніде в книжці нема й натяку на те <g/> , хто за що в ній відповідальний <g/> .
doc#4 Жадного я <g/> , ані його заступника тут нема <g/> .
doc#4 Ми довідуємося про її освіту з романських літератур <g/> , збірка подає <g/> , ніби демонстративно <g/> , багатий вибір перекладів з французької мови <g/> , але ніде нема біографічних слідів очитаности в німецькій поезії <g/> , навіть обізнаности на ній <g/> . </p>
doc#4 <p> Але в Овідія цього звиху ще нема <g/> , і гармонійне життя <g/> , задоволене малим <g/> , виливається в спокійний і гармонійний кінець <g/> : </p><p> Раз <g/> , знеможені віком і кволі <g/> , </p><p> Вийшли із храму на ґанок вони <g/> ; обступили їм пам'ять </p><p> Давні події <g/> ; стоять <g/> , розмовляють <g/> , аж бачить Бавкіда <g/> : </p><p> Зазеленів Філімон <g/> ; придивився старий <g/> : його жінка </p><p> Криється листом — і от вже шумить верховіття над ними <g/> . </p>
doc#4 і тільки <g/> , </p><p> а в все таки з пуантою негайно за цим <g/> : </p><p> Та коли її нема <g/> , </p><p> в хаті холодно й вільго </p><p> і на душу спадає пітьма <g/> . </p>
doc#4 Але нема ради <g/> , хірург мусить розтинати живі тканини тіла <g/> , критик — поетичного тексту <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Вечір <g/> » <g/> ) </p><p> Смерть тут — « <g/> милосердна мати <g/> » <g/> , і є солодкість у беззахисності перед нею <g/> , а в потойбічні « <g/> нема ні турбот <g/> , ні печалі <g/> » <g/> . </p>
doc#4 Бо поки інших поетів наслідують <g/> , нема відстані <g/> , конче потрібної для стилізації <g/> .
doc#4 — </p><p> де все від Аятуринської <g/> : і молитва до віконця <g/> , і росяний ранок <g/> , і рум'янка на іконці <g/> , але все несподівано зміщено вставкою трьох слів у супроводі зламу інтонації й ритму <g/> : </p><p> і на тій <g/> , </p><p> що вже нема <g/> , іконці </p><p> покладу рум'янку <g/> . </p>