Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 їм тільки відповідної фонетичної форми <g/> , напр <g/> . <g/> , грузовик <g/> , чужак <g/> , пригород <g/> , рисистий <g/> ; часто
doc#72 подано лише ближчий до російського слова <g/> , напр <g/> . <g/> , двор — двір ( <g/> немає подвір'я <g/> , обійстя <g/> ) <g/> ; коли
doc#72 до вислову “ <g/> великий український народ <g/> ” ( <g/> напр <g/> . <g/> , </p><p> Хрущов у своєму звіті на XV з'їзді ВКП [ <g/> б <g/> ] в
doc#72 та твори декого з видатних українських поетів ( <g/> напр <g/> . <g/> , чуждий <g/> , обезглавив <g/> , смрад — у Тичини <g/> ,
doc#72 “ <g/> київські <g/> ” правила запроваджено частково ( <g/> напр <g/> . <g/> , подвоєні н <g/> , д <g/> , т <g/> , л в іменниках середнього
doc#72 як рівнобіжні до узвичаєних галицьких ( <g/> напр <g/> . <g/> , в іменниках середнього роду закінчення -я- і
doc#72 більшого наближення до київського правопису ( <g/> напр <g/> . <g/> , М. Рудницький <g/> , 1923 <g/> ) <g/> , і в тих <g/> , що воліли
doc#72 бачити галицькі традиції більш збереженими ( <g/> напр <g/> . <g/> , В. Гнатюк <g/> . 1923 <g/> ; І. Панькевич <g/> , 1923 <g/> ; В.
doc#72 вони не говорили - повинні мати рівні права ( <g/> напр <g/> . <g/> , у § 8 <g/> : « <g/> Піддані Румунії <g/> , незалежно від
doc#72 діялектними елементами в Панькевича — напр <g/> . Єдлінська 101 <g/> , — є тільки етимологічним
doc#72 є нічим іншим як перекрученими російськими ( <g/> напр <g/> . <g/> , наслідок в розумінні “ <g/> спадщина <g/> ” <g/> , під
doc#72 в склад Радянського Союзу з кінцем війни ( <g/> див <g/> . <g/> , напр <g/> . <g/> , Білодід 8 <g/> ) <g/> . З цього напрошується висновок <g/> ,
doc#72 належить до категорії неіснуючих осіб <g/> . Див <g/> . <g/> , напр <g/> . <g/> , Гольденберг <g/> , Королевич 181 <g/> ; " <g/> Славянское
doc#76 . В сумі вони відмінні від поданих Шахматовим ( <g/> напр <g/> . <g/> , 1916 <g/> , ст <g/> . 15—16 <g/> ) або Смаль-Стоцьким ( <g/> 466 і
doc#76 не ввійшла <g/> , але пор <g/> . у географічних назвах <g/> , напр <g/> . <g/> , Припеть <g/> , Любеч <g/> . </p><p> 5. Тоді як регіони НТ <g/> , MP і ПС
doc#76 змінилося не в ь <g/> , як в інших позиціях <g/> , а в у <g/> , напр <g/> . <g/> , мию <g/> , Київ ( <g/> пор <g/> . російські діялектні форми
doc#77 узагальненням і любов'ю до рідної землі ( <g/> напр <g/> . <g/> , у розділах « <g/> На камені <g/> » <g/> , ст <g/> . 134 та ін <g/> . <g/> ) <g/> ; що
doc#78 , не архаїзуючи й не фолкльоризуючи мови <g/> , як <g/> , напр <g/> . <g/> , у « <g/> Наймичці <g/> » <g/> : « <g/> Болящая Щодень <g/> , щогодина <g/> ,
doc#78 що « <g/> чернігівці <g/> » правили деякі твори Шевченка <g/> , напр <g/> . <g/> , О. Бодянський — « <g/> Гамалію <g/> » <g/> , П. Куліш — «
doc#80 діяльности <g/> , ані з нагоди його сімдесятліття ( <g/> напр <g/> . <g/> , у журналі « <g/> Советская археология <g/> » ( <g/> 1966 <g/> , 3 <g/> ,