Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 Тут досить нагадати <g/> , що за первісне значення прикметника дъвои <g/> , дъвоя <g/> , дьвоє слід уважати « <g/> подвійний <g/> , двоякий <g/> » <g/> , що він міг набирати дистрибутивного <g/> , колективного і збірного значень <g/> , але первісно в усіх значеннях узгоджувався зі своїм іменником у роді <g/> , відмінку й числі <g/> , напр <g/> .
doc#6 <p> Іноді <g/> , особливо змальовуючи будинки й господарські споруди <g/> , Курилик дуже по-старомодньому ніби спершу складає рисунок <g/> , а потім його площини вкриває фарбою ( <g/> напр <g/> .
doc#7 Я міг би назвати дещо з поезій Жюля Сюперв'єля ( <g/> напр <g/> .
doc#7 , « <g/> Whisper in Agony <g/> » <g/> ) <g/> , Макса Жакоба ( <g/> напр <g/> .
doc#7 , « <g/> Cimetiere <g/> » <g/> ) <g/> , Андре Бретона ( <g/> напр <g/> .
doc#7 , « <g/> L'An Suave <g/> » <g/> ) або Франсіска Понжа ( <g/> напр <g/> .
doc#9 <p> Досить часто з двох можливих синонімічних варіянтів на якесь поняття М. Старицький вибирає не східноукраїнське <g/> , а західноукраїнське <g/> , галицьке <g/> , напр <g/> .
doc#9 « <g/> Ся колонія молодих українських революціонерів з природи речі оберталася головно в крузі галицької молоді <g/> , передовсім серед галицько-української соціал-демократії <g/> »6. </p><p> При цих зустрічах <g/> , як і давніше <g/> , мова галичан імпонувала своєю виробленістю <g/> , культурністю <g/> , широтою тематичного діяпазону <g/> ; до цього додавалося ще імпонування суто партійного характеру <g/> : галицькі партії подеколи були старіші ( <g/> напр <g/> .
doc#9 <p> А. Лексика </p><p> Досить помітну кількість галицьких елементів зраджує сучасна українська термінологія <g/> , як вона кодифікована в словниках Української Академії наук ( <g/> напр <g/> .
doc#9 Основними засобами його урочистого стилю є церковнослов'янізми <g/> , зокрема такі <g/> , які є спільними в російській мові <g/> , так <g/> , що мається враження <g/> , що вони прямо запозичені від російської мови <g/> , напр <g/> .
doc#9 За допомогою цих елементів він утворює неологізми <g/> , напр <g/> .
doc#9 Варт додати до цього <g/> , що дуже часто нестягнені прикметники виступають без стилізаційної функції <g/> , не архаїзуючи й не фолкльоризуючи мови <g/> , як <g/> , напр <g/> .
doc#9 Є й прямі вказівки <g/> , що « <g/> чернігівці <g/> » правили деякі твори Шевченка <g/> , напр <g/> .
doc#10 лишилися в Ганцова нерозвинені <g/> ) <g/> , теж показує <g/> , що думка дослідника прямувала до схоплення мови не як суми фактів <g/> , а як системи — хоч нерідко він забуває про це і піддається спокусі традиційного механічного перелічування окремих рис говірок ( <g/> напр <g/> .
doc#10 Академии Наук <g/> , XVIII <g/> : 4 <g/> , 1913 </p><p> 24 <g/> ) Зародки такої настанови є вже в 2 <g/> , 191. Свєнціцький говорив про подібність ( <g/> південно- <g/> ) українських і південноросійських говірок у перетворенні ненаголошеного е на и ( <g/> напр <g/> .
doc#10 <p> Походженню дисимілятивного акання ( <g/> себто такого типу акання <g/> , де в складі перед наголосом вимовляється а замість а <g/> , о <g/> , е <g/> , ѣ <g/> , якщо в наступному наголошеному складі не а <g/> , але інші звуки <g/> , здебільша типу і/ы <g/> , якщо там а <g/> , напр <g/> .
doc#10 Хоч вона не раз до них удається ( <g/> напр <g/> .
doc#10 Якщо суто лінгвістичні формулювання переплітаються в Курило з соціологічними ( <g/> напр <g/> .
doc#12 Літери е <g/> , ю <g/> , я на початку слова <g/> , а також у середині слова після голосної і після апострофа означають два звуки <g/> : йе <g/> , йу <g/> , йа <g/> , напр <g/> .
doc#12 В середині слова після приголосної ці літери означають відповідно е <g/> , у <g/> , а з пом'якшенням попереднього приголосного <g/> , напр <g/> .