Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 Зокрема тут чинні такі правила <g/> : </p><p> 1. В ненаголошеному становищі пишеться та сама літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. Коли при зміні слова звук чергується з і <g/> , пишеться е <g/> , напр <g/> , <g/> : тече ( <g/> бо <g/> : тік <g/> ) <g/> , несла ( <g/> бо <g/> : ніс <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 Головніші слова цього типу ( <g/> де и історично постало з ъ <g/> , ь <g/> , незалежно від наголосу <g/> ) такі <g/> : блискавка <g/> , блискуний <g/> , блищати ( <g/> а також за аналогією до них блиск <g/> ) <g/> , бриніти <g/> , глибокий <g/> , глитати <g/> , гримати <g/> , гриміти <g/> , дриґати <g/> , дрижати <g/> , кривавий <g/> , криниця <g/> , кришити <g/> , стрижень <g/> , стриміти <g/> , тривати ( <g/> напр <g/> .
doc#12 н. <g/> : стривати=почекати і стрівати = зустрічати <g/> ) <g/> , тривога <g/> , христини <g/> , христити <g/> , напр <g/> .
doc#12 ня <g/> , напр <g/> .
doc#12 ІУ Б 1 <g/> , 3 <g/> , 5 <g/> , 7 <g/> , 9. </p><p> Г <g/> ) в закінченнях –еві <g/> , -ем іменників мішаної й м'якої групи чоловічого й середнього роду в давальному <g/> , орудному <g/> , і місцевому відмінку одини <g/> , напр <g/> .
doc#12 : писареві <g/> , товаришем <g/> , полем <g/> ; в закінченні –ею іменників мішаної й м'якої групи жіночого роду в орудному відмінку однини <g/> , напр <g/> .
doc#12 : мишею <g/> , скринею <g/> ; в закінченні –ей родового відмінка множини іменників жіночого роду на приголосний <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Д <g/> ) в закінченнях 2 і 3 особи однини і 1 і 2 особи множини форми теперішнього часу дієслів І відміни <g/> , тоді як дієслова II відміни мають тут и <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Поза цими випадками розв'язати сумнів <g/> , що писати <g/> : е чи и можна за допомогою словника <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 1. В ненаголошеному становищі пишеться та сама літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Коли при зміні слова звук може випадати <g/> , пишеться о <g/> , напр <g/> .
doc#12 : вікон ( <g/> бо <g/> : вікно <g/> ) </p><p> 3. В повноголосних групах оро <g/> , оло пишеться о <g/> , напр <g/> .
doc#12 В цих словах і пишеться а. </p><p> 2. Правопис и — і. </p><p> 1. На початку слів ніколи не пишеться и <g/> , навіть коли вимовляється <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. В середині слів и пишеться відповідно до етимології слова <g/> , отже <g/> , тоді <g/> , коли давніше тут було ы або и <g/> , напр <g/> .
doc#12 Отже <g/> , коли давніше було тут о <g/> , е <g/> , ѣ <g/> , то пишемо тепер не и <g/> , а і <g/> , напр <g/> .
doc#12 II А 4. </p><p> 3. Літеру и пишемо в закінченні родового відмінка однини тих іменників жіночого роду <g/> , що закінчуються на дві приголосні <g/> , друга з яких -ть <g/> , напр <g/> .
doc#12 Решта іменників жіночого роду <g/> , що кінчаються на приголосний <g/> , має в родовому відмінку однини закінчення -і <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 4. В давальному й місцевому відмінку однини іменники ніколи не можуть мати в закінченнях -и <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 5. В називному відмінку множини закінчення -и мають іменники твердої групи <g/> , а закінчення -і іменники мішаної й м'якої групи чоловічого й жіночого роду <g/> , напр <g/> .