Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> Знак питання пишемо після питальних речень або слів чи сполучень <g/> , що виступають у ролі питального речення <g/> , напр <g/> .
doc#12 Решта складених прийменників пишеться разом <g/> , напр <g/> .
doc#40 У західноукраїнських говірках займенник себе може мати ще взаємне значення <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Якщо при іменнику в формі називного відмінка <g/> , зв'язаному з числівниками два <g/> , три <g/> , чотири є прикметник <g/> , то він може стояти в формі називного відмінка <g/> , себто цілком узгоджено <g/> , напр <g/> .
doc#12 Окремо пишеться пів тоді <g/> , коли дорівнює значенням слову половина <g/> , напр <g/> .
doc#40 , що в реченні підмет ( <g/> називний відмінок імени <g/> ) і об'єкт ( <g/> знахідний відмінок іменника того самого числа або роду й числа <g/> ) стоять обоє у формі називного відмінка <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 5. У безсполучниковому складному реченні <g/> , що має протиставне <g/> , умовне <g/> , часове <g/> , порівняльне <g/> , способове або допустове значення <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> У складних словах може бути сполучний звук о <g/> , е <g/> , є або и. </p><p> 2. Сполучний звук о буває <g/> : </p><p> а <g/> ) коли перша частина слова прикметникова <g/> , напр <g/> .
doc#72 Свого роду lapsus calami давав українцям леґальну підставу <g/> , щоб досягти бажаного статусу <g/> , хоч російські консервативні групи й далі наполягали на теорії “ <g/> триєдиного російського народу <g/> ” ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Присудковими вважають ті підрядні речення <g/> , які розкривають значення займенника ( <g/> відповідника <g/> ) <g/> , що ним виражений присудок головного речення <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> в. Вказівні частки от <g/> , ось <g/> , он підкреслюють вказівний характер речення <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> При подвійних сполучниках ( <g/> тому що <g/> , через те що <g/> , для того <g/> , щоб <g/> , так що тощо <g/> ) кому ставимо або перед першою <g/> , або перед другою частиною сполучника <g/> , залежно від місця павзи <g/> , напр <g/> .
doc#72 , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , займенник він у значенні « <g/> коханий <g/> » ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> У наростку -ств ( <g/> о <g/> ) ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) дія набирає ширшого обсягу <g/> : цей наросток означає постійно проваджувані дії <g/> , дії як стан <g/> , як професію <g/> , напр <g/> .
doc#40 Там <g/> , де тверда група має -и <g/> , -о <g/> , м'яка мас відповідно -і <g/> , -е <g/> , а мішана тут уже йде за м'якою <g/> , напр <g/> .
doc#40 Поза тим форми колишнього дієприслівника на -а можливі хіба тільки в стилізаціях архаїчного фолкльору <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 5. Власні імена й прізвища людей <g/> , тварин <g/> : мітологічних богів <g/> , небесних тіл і речей <g/> , напр <g/> .
doc#40 Наросток -н ( <g/> я <g/> ) з наголосом перед закінченням окреслює місця дії або праці <g/> , а далі і самі відповідні заклади <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> ; подруге <g/> , — в орудному відмінку ставляться слова з причиновим значенням <g/> , напр <g/> .