Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Тепер він звичайний тільки тоді <g/> , коли при іменнику є прикметник або числівник <g/> , напр <g/> .
doc#40 іменники з наростком к ( <g/> о <g/> ) <g/> , утворені від збірних числівників на означення збірноти осіб ( <g/> напр <g/> .
doc#40 відокремлені дієприслівникові звороти <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 6. Власні географічні назви <g/> , напр <g/> .
doc#40 Так найчастіше і буває <g/> , напр <g/> .
doc#40 їхній головний член виражається безособовим дієсловом <g/> , напр <g/> .
doc#40 Щоб субстантивізація прислівника відчувалася <g/> , при ньому мусить бути поставлений прикметник або прийменник — слова <g/> , що вживаються звичайно при іменнику <g/> ; іноді субстантивізація приводить до того <g/> , що прислівник набирає здатности відмінятися <g/> , приймаючи закінчення прикметника або іменника <g/> , напр <g/> .
doc#40 В такій ролі вони часто зустрічаються в творах Г. Квітки-Основ'яненка <g/> , напр <g/> .
doc#12 : Великдень <g/> , каригідний <g/> , жалюгідний <g/> , потойбічний <g/> , цьогорічний <g/> , злидні <g/> ; а особливо часто в словах <g/> , де перша основа — наказовий спосіб дієслова <g/> , напр <g/> .
doc#40 Порівняльні підрядні речення послуговуються найчастіше сполучниками як <g/> , ( <g/> не <g/> ) наче ( <g/> бто <g/> ) <g/> , ( <g/> не <g/> ) мов ( <g/> би то <g/> ) <g/> , ніби ( <g/> то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> В ролі посильних часток можуть виступати також слова навіть <g/> , бо <g/> , ба навіть <g/> , адже <g/> , ось <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Про наростки <g/> , що показують приналежність ( <g/> ів <g/> , -ин <g/> , почасти -ськ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -н ( <g/> ій <g/> ) <g/> ) говорилося в § 41. Іноді приналежність у широкому розумінні показують ще прикметники з нульовим наростком <g/> , себто ті <g/> , де закінчення додається безпосередньо до основи ( <g/> при чому г <g/> , к переходять в ж <g/> , ч <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 До архаїчних належать причинові звороти з прийменником по з місцевим відмінком і за з орудним <g/> , напр <g/> .
doc#40 Тому воно може переноситися і в ті речення <g/> , де дієслово стоїть у теперішньому або майбутньому часі тощо <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вони використовуються замість двоелементних стверджувальних при запереченні наявности чогось <g/> , напр <g/> .
doc#40 Через те <g/> , що умовний спосіб до певної міри показує іреальну дію <g/> , він уживається також у підрядних реченнях мети <g/> : адже вони показують тільки бажане <g/> , але ще не реальне <g/> , напр <g/> .
doc#40 Щодо керування <g/> , то він може керувати родовим відмінком за допомогою прийменників з <g/> , з-між <g/> , середу орудним відмінком за допомогою прийменника між і знахідним відмінком з допомогою прийменників над і за <g/> , напр <g/> .
doc#40 Попри діяння цих тенденцій все таки за характером відмінювання сучасні числівники належать до різних типів <g/> , творячи такі групи <g/> : </p><p> 1. Числівник один ( <g/> в жіночому роді одна <g/> , в середньому роді вагання між формами одно і одне <g/> , часто в тому самому реченні <g/> , напр <g/> .
doc#40 Дієслівним займенником можна до певної міри вважати слово раз <g/> , коли воно заступає назву конкретної швидкої дії <g/> , нумо <g/> , нуте в значенні спонукання до дії <g/> , на <g/> , нате в значенні заохочення взяти що- небудь <g/> , так або ні <g/> , коли вони стверджують або заперечують факт дії <g/> , напр <g/> .
doc#40 Так з'являються в усній мові форми типу леміша <g/> , поділу <g/> , спокію <g/> , що іноді продираються і до писаної мови <g/> , порушуючи встановлені правила <g/> , напр <g/> .