Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , виходити <g/> , виривати <g/> , збивати ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Ті самі дієслова залежно від речення звичайно набувають то того <g/> , то того значення <g/> , напр <g/> .
doc#40 , уникати <g/> , триматися <g/> ) <g/> , а і дієслова відмовлення <g/> , віднімання <g/> , страху ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> б. Почуття мовця до висловленого <g/> : без сорома казка <g/> , на біду <g/> , на диво <g/> , на жаль <g/> , на лихо <g/> , па щастя <g/> , ніде правди <g/> , діти <g/> , пригадую <g/> , признаюсь <g/> , слава Богу <g/> , спасибі <g/> , хвалити Бога <g/> , шкода <g/> , чорт забирай <g/> , напр <g/> .
doc#40 В іменниках жіночого й середнього роду вона кінчається в формі називного відмінка на -і <g/> , в іменниках чоловічого роду — на -а <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Тому ж таки та залюбки використовується <g/> , щоб приєднати до речення пізніше посталі в свідомості додатки до речення <g/> , напр <g/> .
doc#40 , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , відповідаючи первісному <g/> , тепер забутому вказівному значенню займенника він ( <g/> оний = той <g/> ) <g/> , ще частіше показує невпевненість <g/> , вагання мовця ( <g/> напр <g/> .
doc#12 : Шіллер <g/> , Тіроль <g/> , Корінт <g/> ; </p><p> ґ <g/> ) після всіх приголосних <g/> , перед голосними і перед й <g/> , при чому чуже іа передаємо ія <g/> , чуже іе—іє <g/> , чуже іо—іо <g/> , чуже іи—ію ( <g/> але у власних назвах також іу <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ці дієслова показують поступове наростання ознаки <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Приросток під- має основним значенням показувати рух знизу <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Подруге <g/> , форми з наростком -ш- не можуть творитися не тільки від тих прикметників <g/> , які не відповідають ознакам <g/> , вичисленим перед цим <g/> , а навіть і від багатьох таких <g/> , які цим ознакам відповідають <g/> , напр <g/> .
doc#40 Так з'явилися такі суто російські конструкції <g/> , як постачати кого чим ( <g/> замість поправного постачати кому що <g/> , напр <g/> .
doc#7 Я міг би назвати дещо з поезій Жюля Сюперв'єля ( <g/> напр <g/> .
doc#40 З приростків найчастіше використовуються при зміні виду без надання нових внутрішньо-видових відтінків приростки по- ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Це сталося перед е <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> є. Порядок викладу думок і характер зв'язку між ними <g/> : а втім <g/> , виходить <g/> , візьміть <g/> , власне <g/> , загалом <g/> , зокрема <g/> , значить <g/> , кінець-кінцем <g/> , мало того <g/> , навпаки <g/> , наприклад <g/> , нарешті <g/> , отже <g/> , поперше <g/> , подруге <g/> , головне <g/> , правда <g/> , проте <g/> , розуміється <g/> , до речі <g/> , словом <g/> , щоправда <g/> , напр <g/> .
doc#40 Від прикметників другого ступеня дієслова творяться наростком -а- ( <g/> з наголосом на тому ж місці <g/> , що в прикметнику <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Якщо добрати і розташувати синоніми в порядку наростання якоїнебудь ознаки <g/> , то ампліфікація перетвориться на ґрадацію <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> г <g/> ) давальний відмінок </p><p> Головна функція давального відмінка — показувати так званий непрямий об'єкт <g/> , себто той предмет <g/> , до якого спрямовується дія <g/> , на користь або на шкоду якому вона відбувається <g/> , напр <g/> .