Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> в <g/> , на <g/> , над + форма знахідного відмінка <g/> : вбрід <g/> , в вічі <g/> , вголос <g/> , вгору <g/> , вдень <g/> , вкрай <g/> , вмить <g/> , вниз <g/> , в ноги <g/> , вперед <g/> , впівоборота <g/> , впоперек <g/> , впритул <g/> , вплач <g/> , впору <g/> , врозтіч <g/> , вшир <g/> ; набік <g/> , наздогад <g/> , назустріч <g/> , на мить <g/> , нанівець <g/> , на показ <g/> , наперекір <g/> , на сміх <g/> , насилу <g/> ; над міру <g/> , над силу <g/> ; також на- і в- разом <g/> : навзнак <g/> , навколо <g/> , навскіс <g/> , навхрест <g/> , навпіл <g/> … </p>
doc#40 Замість орудного відмінка може в цій функції виступати також знахідний з прийменником на <g/> , напр <g/> .
doc#40 набік — і на бік <g/> , зозла і зо зла <g/> ) <g/> , але в мові <g/> , злегка забарвленій говірково <g/> , а також у поетичній мові зрідка ще можуть у певних виразах трапитися випадки перетягнення наголосу на прийменник на <g/> , напр <g/> .
doc#40 Дієслівним займенником можна до певної міри вважати слово раз <g/> , коли воно заступає назву конкретної швидкої дії <g/> , нумо <g/> , нуте в значенні спонукання до дії <g/> , на <g/> , нате в значенні заохочення взяти що- небудь <g/> , так або ні <g/> , коли вони стверджують або заперечують факт дії <g/> , напр <g/> .
doc#40 Одначе сфера значення цих слів дуже вузька і зв'язана з виявом почуттів ( <g/> раз <g/> , на <g/> , ну <g/> ; ще виразніше це в геть <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> в <g/> , на <g/> , по + форма місцевого відмінка <g/> : ввечорі <g/> , взагалі <g/> , вкінці <g/> , вкупі <g/> , вночі <g/> , вранці <g/> ; на весні <g/> , нальоту <g/> , напідпитку <g/> , надворі <g/> , на дозвіллі <g/> , на зорі <g/> , на півдорозі <g/> , нарешті <g/> , на чолі <g/> ; по батькові <g/> , повесні <g/> , поволі <g/> , позаду <g/> , поночі <g/> , попереду <g/> , посередині <g/> .
doc#94 Але чи мусить це ширитися на <g/> , приміром <g/> , друк писань того чи того автора <g/> ?
doc#40 Такі випадки особливо виразно показують <g/> , що дієприкметники на - лий — не відроджені колишні активні дієприкметники минулого часу <g/> , а в тенденції свого розвитку — тільки інший вираз того самого універсального дієприкметника <g/> , що не розрізняє ані часів <g/> , ані активности чи пасив- ности <g/> , а тільки види і внутрішньо-видові відтінки <g/> .
doc#72 Наприклад <g/> , закінчення іменників жіночого роду з кінцевою приголосною в родовому відмінку однини змінено з -и на -/ ( <g/> радості <g/> , солі <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> До 2-ої відміни належать іменники середнього роду <g/> , що кінчаються на -а ( <g/> -я <g/> ) з наголосом на закінченні ( <g/> також зерня <g/> ) і в усіх відмінках <g/> , крім називного <g/> , знахідного і орудного однини приймають наросток -ат- ( <g/> -ят- <g/> ) <g/> , що перетягає на себе наголос <g/> , напр <g/> .
doc#40 : розум <g/> , тато <g/> , голова <g/> , суддя <g/> ; іменники жіночого роду <g/> , що кінчаються на -а ( <g/> -я <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 : брат — братів <g/> , Павло — Павлів <g/> ; а від іменників чоловічого і жіночого роду на -а ( <g/> -я <g/> ) наростком -ин <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ті з них <g/> , що закінчуються на -а ( <g/> вила <g/> , ясла <g/> , дверцята <g/> , лещата <g/> , давильця <g/> , ворота <g/> , дрова <g/> , жнива <g/> , гусла <g/> , вінця <g/> , козла <g/> , уста <g/> ) відміняються за зразком іменників середнього роду <g/> .
doc#40 <p> * <g/> ) Можна думати <g/> , що вона свого часу постала під впливом канцелярійної латини з її називним відмінком множини на -а ( <g/> власне <g/> , середнього роду <g/> ) <g/> . </p>
doc#53 Для Роменщини мапи першого тому АУМ вказують панування інфінітивних форм на -ть ( <g/> мапа 250 <g/> ) і варіянтність форм 3-ї особи на -ає і на -а ( <g/> карта 258 <g/> ) <g/> .
doc#40 Правда <g/> , шкільна граматика розрізняє тверді прикметники <g/> , що кінчаються в чоловічому роді в однині на -ий <g/> , а в жіночому на -а ( <g/> низький <g/> , жовтий <g/> ) <g/> , і м'які прикметники <g/> , що мають відповідно закінчення на -ій і -я ( <g/> орлій <g/> , ранній <g/> ) <g/> .
doc#53 Якщо далі обмежуватися матеріялом <g/> , поданим під літерою щ <g/> , то в загадках відхилень від Номиса взагалі немає <g/> , а в приказках можна назвати тільки чотири дрібні відхилення <g/> , а саме — в дієсловах заміну Номисової форми інфінітива на -ти формою на -ть ( <g/> у приказці 3297 — переймать замість переймати як основного варіянта <g/> ) <g/> , у третій особі однини теперішнього часу на -ає формою на -а ( <g/> у приказці 11309 — співа <g/> , протира замість Номисових співає <g/> , протирає <g/> ) <g/> , один раз <g/> , у приказці 7074 <g/> , куповалы проти Номисової форми купували <g/> .
doc#40 , ши ( <g/> ти <g/> ) — шитий <g/> , пи ( <g/> ти <g/> ) — питий <g/> , ми- ( <g/> ти <g/> ) — митий <g/> , грі ( <g/> ти <g/> ) — грітий <g/> , оку ( <g/> ти <g/> ) — окутий <g/> , взу ( <g/> ти <g/> ) — взутий у дер ( <g/> ти <g/> ) — дертий <g/> ; а також від безнароеткових основ інфінітива <g/> , що кінчаються на -а ( <g/> я <g/> ) - <g/> , яке в теперішньому часі заступається приголосним н або м <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Від усіх інших дієслів дієприкметники творяться наростком -н ( <g/> ий <g/> ) <g/> , при чому <g/> , якщо основа інфінітива кінчається на -а ( <g/> я <g/> ) - <g/> , то цей звук зберігається <g/> , а всі інші голосні заступаються на -Є- <g/> , перед яким приголосні чергуються так <g/> , як у першій особі форми теперішнього часу дієслів ( <g/> § 56 <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 : Ленав <g/> , Шов <g/> ; </p><p> ґ <g/> ) власні назви на -а <g/> , -я <g/> , -о <g/> , -уа <g/> , напр <g/> .