Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 <p> Я дозволю собі тепер перейти до схематизованого стислого огляду нашої літератури <g/> , як вона існує на сьогодні - використовуючи почасти випадково відомі мені рукописи не виданих ще творів ( <g/> за що приношу свої пробачення авторам — не в усіх я мав змогу дістати відповідний дозвіл <g/> ) <g/> .
doc#72 Число платних співробітників Академії зменшилося з 600 до 147 на початок 1922 р. <g/> , і до 117 на кінець 1923 року ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1924 р. <g/> , 7 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Починаючи з весни 1919 р. видано цілу низку декретів на користь української мови <g/> .
doc#40 Крім слів з основою на шелесний ( <g/> типу <g/> : ніж <g/> , ключ <g/> , каша <g/> , діжа <g/> , ложе <g/> , прізвище <g/> ) до мішаної групи належать також деякі іменники чоловічого роду з основою на -р <g/> , — конкретно ті назви осіб <g/> , що мають наголошений наросток -яр <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> В українській вільній ( <g/> еміграційній <g/> ) поезії церковнослов'янізми уживаються теж <g/> , як давніше широко використовував їх Шевченко <g/> , бо свого часу <g/> , ще в період Київської держави <g/> , вони ввійшли в нашу літературну мову <g/> , — але вони використовуються на тих же правах <g/> , що і інші архаїзми і часто впереміш з ними <g/> , як от <g/> , наприклад <g/> , у поезії О. Стефановича « <g/> День гніву«* <g/> ) <g/> .
doc#72 23 </p><p> Напрочуд швидке зростання виявів української культури українською мовою висунуло українське питання в цілому <g/> , а питання мови зокрема <g/> , на політичну арену <g/> .
doc#81 тривалості й відданості те <g/> , що було далі <g/> : високі осяги української культури — « <g/> Березіль <g/> » Курбасів <g/> , писання Миколи Хвильового <g/> , який <g/> , як на мене <g/> , йшов в одному річищі з Борисом Пільняком <g/> , але йшов глибше і цікавіше <g/> , вірші Павла Тичини ( <g/> який починався для мене не « <g/> Соняшними клярнетами <g/> » <g/> , а <g/> , поза хронологією <g/> , « <g/> Вітром з України <g/> » <g/> , який її подруга Єлизавета Бойко подарувала сестрі Вірі з написом « <g/> Аматорці української поезії <g/> » <g/> , прозою Юрія Яновського <g/> , відкриттям після нездарних перекладів Сологуба Шевченка в ориµіналі <g/> , а особливо <g/> , на перших кроках <g/> , відкриттям Лесі Українки з її поєднанням європейськости з українськістю <g/> .
doc#73 Цей світ будували в своїх творах Софія Парфанович <g/> , — у чисто регіональному аспекті Бойківщини ( <g/> збірка новель « <g/> Загоріла полонина <g/> » <g/> ) <g/> , Роксана Вишневецька <g/> , — як інтимно-поетичні спогади дитинства на волинському хуторі ( <g/> збірка новель « <g/> Материнки <g/> » <g/> ) <g/> , а з особливою силою й оригінальністю — Тодось Осьмачка в повісті « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> . </p>
doc#16 <p> 1 Не казатиму вже про те <g/> , що позбавлене руху живої думки <g/> , змертвіле в своїй накрохмаленості вісниківство перетворюється <g/> , за влучним висловом М. Барзена <g/> , на постійне « <g/> парадування <g/> » <g/> , на « <g/> Fassadenkunst <g/> » <g/> .
doc#81 У наслідок зникла іронія і цикл перетворився на майже суцільну Маланюкіяду з Елладами <g/> , степами <g/> , даками <g/> , римськими леµіонами та подібними іншими бутафоріями <g/> .
doc#22 З усіх образів щирістю відзначаються тільки два <g/> : образ хліба і образ дуба на Бродвеї <g/> .
doc#6 Звісно <g/> , така відмінність реакцій не свідчить про мистецьку вартість творів Курилика <g/> , бо мистецька вартість не вимірюється голосуванням <g/> , проте вона заслуговує на увагу <g/> . </p>
doc#81 Як ми геть потім довідалися <g/> , на цей час уже були бомбардовані Львів і Київ і була знищена на аеродромах мало не вся радянська авіяція <g/> , про яку нас навчили були співати — </p><p> Все выше и выше </p><p> Стремим мы полёт наших птиц <g/> , </p><p> И в каждом пропеллере дышит </p><p> Спокойствие наших границ <g/> . </p>
doc#0 Але те <g/> , що тут пропонується читачеві <g/> , — не історія загальна <g/> , а тільки міркування на тему нейтральности або опору зайдам <g/> .
doc#4 На честь поетки як громадянки ( <g/> бо як поетка вона має право на будь-які міти <g/> ) треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що вона сама усвідомлює уявність цієї тематики і образности <g/> , і <g/> , якщо це все існувало в такій формі й таких барвах у минулому <g/> , невідтворність його тепер <g/> , коли навіть </p><p><g/> …
doc#80 <p> Якщо справді вихідною точкою для Домонтовича був роман Карко <g/> , можна думати <g/> , що працю над темою про Війона автор почав ще в тридцятих роках <g/> , коли підкреслення клясових контрастів було модою й вимогою <g/> , як це виразно відбилося в повісті про Бабефа « <g/> Напередодні <g/> » <g/> , де Гротесково опрацьовані деталі побуту XVIII століття — вони були такими вже в « <g/> Розмовах Екегартових з Карлом Ґоцці <g/> » — створюють переконливе часове тло <g/> , але це тло розривається час від часу надокучливим коментарем автора про соціяльні противенства <g/> , упередженим розподілом фарб на темні й світлі і навіть зовсім уже анахронічними цитатами з Маркса <g/> , на зразок <g/> : « <g/> Батьківщина <g/> ?
doc#61 Цей тип критика завжди видавався мені злою пародією не тільки на критика <g/> , а на людину взагалі <g/> .
doc#62 Тут зв'язок прямий <g/> , і тому в Донцова знаходимо неодноразові шанобливі посилання на Кромвела <g/> , некоронованого короля <g/> , як його бачить Карлайл <g/> . </p>
doc#24 Пояснімо його на прикладах <g/> : « <g/> І перед вами <g/> , як той строкатий візерунок на убранні танцюриста ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , як ті мінливі шматинки <g/> , що підстрибують <g/> , кружляють і звиваються в лад його рухам ( <g/> 2 <g/> ) <g/> , як ті миготливі блискоти <g/> , що виграють всіма кольорами ( <g/> 3 <g/> ) <g/> , перед вами кружляють ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , пролітають ( <g/> 2 <g/> ) <g/> , виграють ( <g/> 3 <g/> ) <g/> , візерунки ( <g/> 1 <g/> ) й блискотки ( <g/> 2 <g/> ) вечірнього танку <g/> » ( <g/> « <g/> Танок міського вечора <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#72 28 січня 1938 року оголошено <g/> , що М. Хрущова <g/> , росіянина <g/> , “ <g/> обрано <g/> ” на першого секретаря ЦК <g/> , а М. Бурмістенка <g/> , теж росіянина <g/> , на другого <g/> ; 22 лютого повідомлено про нового голову Раднаркому Д. Коротченка <g/> ; наркомом освіти став Гр <g/> .