Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Різниця між « <g/> двомовною <g/> » і « <g/> дводіялектною <g/> » літературними мовами є не тільки генетичною за своєю природою <g/> .
doc#78 <p> 10 <g/> ) Нагадую <g/> , що межу між « <g/> полтавськими <g/> » й « <g/> чернігівськими <g/> » говірками я проводжу тут так <g/> , що північну частину Полтавщини ( <g/> приблизно до межі південно-східніх і перехідних говірок на малі Ганцова — див <g/> .
doc#81 Німці здвигнули добрий кордон між « <g/> Райскомісаріятом <g/> » <g/> , куди належав сторостерзаний Київ <g/> , і Галичиною <g/> , вони перешкоджали всякому рухові населення через Збруч і на схід <g/> , і на захід <g/> .
doc#20 Німці здвигнули добрий кордон між « <g/> Райхскомісаріятом <g/> » <g/> , куди належав сторозтерзаний Київ <g/> , і Галичиною <g/> , вони перешкоджали рухові населення через Збруч і на схід <g/> , і на захід <g/> .
doc#36 Є помітна схожість і між « <g/> Розп'яттям <g/> » Ґе та фресками Слефоґга ( <g/> 1932 <g/> ) на тему Страсного тижня в Friedenskirche в Людвіґсгафені <g/> .
doc#4 <p> З контрасту між « <g/> старими <g/> » поезіями і « <g/> новими <g/> » відтворюємо шлях від трохи розбещеної й трохи легковажної панночки до повновартісної людини <g/> , може в наслідок тяжких життьових досвідів <g/> , а може просто як вислід віку й вистигання <g/> .
doc#22 Тепер впадає в очі паралеля між « <g/> Стромболі <g/> » й « <g/> На камені <g/> » <g/> .
doc#81 Засобом відриву від пласкої реальности в виставі « <g/> Маклени <g/> » був розподіл роль між акторами з невідповідними фізичними даними <g/> .
doc#72 Найраніші міжнародні договори в цій справі були Версальський <g/> , підписаний 28 червня 1919 року між альянтами і Польщею <g/> , і Ризький між радянською Росією ( <g/> вкупі з радянською Україною <g/> ) і Польщею <g/> , підписаний 18 березня 1921 року <g/> .
doc#15 <p> Очевидно <g/> , між неповними безприсудковими і називними реченнями є органічна <g/> , принципіяльна близькість ( <g/> але <g/> , звичайно <g/> , не тотожність <g/> ) <g/> , якої нема між багатьма іншими синтаксичними категоріями <g/> .
doc#78 Безпосередній вплив говірки міг пробитися також у </p><p> 2. Спорадичне ствердіння р <g/> : ликарувати <g/> , гіперичне крюки <g/> , вагання між байстрюк і байструк 22 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Безпосередній вплив говірки міг пробитися також у </p><p> 2. Спорадичне ствердіння р <g/> : ликарувати <g/> , гіперичне крюки <g/> , вагання між байстрюк і байструкlxxxix <g/> . </p>
doc#81 Мої маршрути скупчилися на просторі між початком Садово-Куликівської на сході і Благовіщенським базаром на заході <g/> , відстань менше кілометра <g/> , між Басейною на півночі і Павлівським майданом на півдні <g/> .
doc#26 Стосунки були як між батьками й дитиною <g/> , не як між чужинцями <g/> . </p>
doc#19 Це тема руїни родини <g/> , конфлікту між батьками й дітьми в наслідок вичерпаности традиційних засад <g/> , що їх трималися батьки <g/> , і в наслідок виховання дітей у чужонаціональному дусі — російському або польському <g/> .
doc#47 <p> З листів ясно <g/> , що безвихідний конфлікт між батьком і дочкою не випливав з простого почуття ненависти чи то нелюбови <g/> , ані не народжував такого простого почуття <g/> .
doc#47 Писані російською мовою з численними українізмами <g/> , ці листи подають неоціненні деталі життя ( <g/> й бідування <g/> ) родини Лятуринських <g/> , атмосфери любови-відчуження між батьком і дітьми <g/> , змальовують з незвичайною яскравістю обставини смерти Михайла Лятуринського ( <g/> 25 жовтня 1935 року <g/> ) <g/> , такої ж безглуздої <g/> , самотньої й іраціональної <g/> , як і його життя <g/> , — а ще більше насувають питань <g/> , на які ми сьогодні дати відповіді не можемо <g/> .
doc#40 <p> На межі між безособовими і особовими реченнями стоять речення відносно-безособові <g/> .
doc#0 <p> Мірчук не був великим ученим <g/> , але він геніяльно вмів маневрувати між берлінськими партійними й колопартійними урядовцями <g/> , знав у цих бюрократичних фортецях усі ходи й виходи <g/> , досконало уявляв <g/> , як <g/> , коли <g/> , де і з ким треба перемовитися ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина його була німкеня <g/> , а дочка була німецькою фройляйн без догани <g/> .
doc#40 <p> Особово-анафоричний займенник може стосуватися не тільки до раніше вжитих іменників <g/> , а і до тих <g/> , що будуть названі далі <g/> , особливо в розмові між близькими людьми <g/> , де передбачається легке взаємне зрозуміння <g/> , напр <g/> .