Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , при нагоді — принагідний <g/> , понад хмарами — понадхмарний <g/> , після війни — післявоєнний <g/> , між державами — міждержавний <g/> .
doc#24 Грубо беручи <g/> , — докладніше повернемося до цього далі <g/> , — це персонажі трьох типів <g/> : мислимі в емпіричному побуті <g/> , хоч і піднесені над ним ( <g/> автор <g/> , жінка <g/> , могильники <g/> , дівчинка <g/> , робітник з розділу « <g/> Найменням - Жінка <g/> » тощо <g/> ) <g/> ; умовно-лялькові ( <g/> « <g/> Лялькове дійство <g/> , або повстання крови <g/> » <g/> ) <g/> ; і нарешті уявні ( <g/> степ <g/> , місто тощо <g/> ) з безліччю переходів між цими групами <g/> . </p>
doc#6 Не раз Курилик шукав гри відтінків того самого кольору в одній картині <g/> , і то не тільки між частинами одягу однієї людини або між одягом і тлом <g/> , як це робило багато його попередників <g/> , згадати б хоч Веласкеса або <g/> , геть пізніше <g/> , Вістлера <g/> , але й між іншими площинами картини <g/> , як тепер роблять багато абстракціоністів <g/> , як от хоч би Ад Райнгардт <g/> .
doc#31 Тут кардинальна відмінність між памфлетами Хвильового і Зерова <g/> .
doc#81 Він містився на Сумській <g/> , між великим пустирем <g/> , де колись стояла Мироносицька церква <g/> , а тепер місце було обгороджене парканом <g/> , за яким мав бути будований оперний театр <g/> , що ніколи не будувався <g/> , і будинками <g/> , що прилягали до Сорокинського провулку <g/> , де я 22 роки перед тим народився <g/> .
doc#53 Покликані <g/> , якщо не боятися парадоксальних формулювань <g/> , — збудувати міст між світом баби Палажки і світом Гомера <g/> , праосновами фольклорного світогляду тієї ж таки баби <g/> , що з легкої руки Нечуя-Левицького ввійшла в аннали українського мовознавства <g/> , і першоосновами європейської культури <g/> . </p>
doc#9 оддички між священиками та дяками <g/> » — С. 43 <g/> ; рос <g/> .
doc#40 Різниця між закінченнями -а <g/> , -у <g/> , з одного боку <g/> , -я <g/> , -ю <g/> , з другого <g/> , — чисто графічна <g/> : як ми вже знаємо <g/> , звуково це те саме закінчення <g/> .
doc#71 одно [ <g/> рідне слово <g/> ] становить нашу народну славу <g/> , – одно дає нам право на дільницю між іншими народами <g/> …
doc#40 Кільце ( <g/> особливо типове для ліричної поезії <g/> ) звичайно становить собою <g/> , як і в щойно поданому прикладі <g/> , якесь загальне твердження <g/> , яке конкретизується в тому тексті <g/> , що є між повторюваним реченням або словосполученням <g/> .
doc#40 Такою проміжною категорією між дієсловом і прикметником є дієприкметник ( <g/> роблений <g/> ) <g/> , між дієсловом і прислівником — дієприслівник ( <g/> роблячи <g/> , робивши <g/> ) <g/> ; особлива форма дієслова <g/> , що дечим наближається до іменника <g/> , зветься інфінітив ( <g/> робити <g/> ) <g/> .
doc#16 <p> Супроти того <g/> , як вісниківство виривало українську людину з кола її культурно-духових традицій <g/> , з атмосфери її справжньої духовости <g/> , зовсім другорядне питання про ставлення Донцова до стосунків між українською культурою і європейською <g/> .
doc#40 <p> Іменники чоловічого роду на -р взагалі розподіляються між групами примхливо <g/> .
doc#1 <p> У віршах <g/> , написаних I860 року <g/> , дедалі виразнішає зв'язок між стилем Т. Шевченка та стилем народньої пісні <g/> .
doc#39 Є незримий зв'язок між людиною Осьмаччиною і її маєтком <g/> .
doc#25 Своє конкретне застосування вона знаходить у його теорії різниці між наріччям <g/> , мовою та ідіомом і в його теорії фонеми <g/> .
doc#27 Російська мова тут ніби здвигнула мур між кореспондентами <g/> , поклала край інтимності українськомовного обміну листами <g/> . </p>
doc#72 А особливо <g/> , копи як у випадку української мови — більшість ( <g/> українці <g/> ) перебуває під владою меншости чи меншостей ( <g/> наприклад <g/> , між двома світовими війнами <g/> : росіян <g/> , поляків <g/> , румунів і чехів та словаків <g/> ) <g/> , мовне питання неминуче переспи <g/> : бути тільки лінґвістичним питанням <g/> , чи <g/> , краще сказати <g/> , безпосередньо лінгвістичним <g/> , а стає також — і то часто насамперед — питанням політичним <g/> , соціяльним і культурним <g/> .
doc#65 <p> Три роки “ <g/> Мовознавство <g/> ” існувало <g/> , містячи час від часу чесну наукову статтю між куди більшим числом матеріялів без наукового значення <g/> .
doc#40 наворотові форми <g/> ) <g/> , вживаються рідко <g/> , і про їх незвичність свідчить між іншим і те <g/> , що вони можливі навіть не від усіх відповідних дієслів ( <g/> наприклад <g/> , не творяться практично такі форми від дієслів заплакати <g/> , налаятися тощо <g/> ) <g/> . </p>