Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#57 <p> Звідси теж нова гармонія з навколишньою природою <g/> : стіни <g/> , крім однієї <g/> , не скляні <g/> , але між стіною й дахом вузький розріз відкривається на довкільний ліс <g/> , ніби включають його в молитовний простір <g/> .
doc#81 А втім <g/> , щодо невигод — у другій половині тридцятих років я вже не був такий бідний <g/> , як <g/> , приміром <g/> , під час кавказької подорожі <g/> , і я вже міг заплатити подвійно вокзальному носієві чи то в Харкові <g/> , чи в Москві <g/> , щоб дістати квиток <g/> , не стоячи в черзі <g/> , та ще й у м'якому вагоні <g/> , та ще й найкращим поїздом Радянського Союзу — « <g/> Стрілою <g/> » <g/> , що за неповну ніч долав простір між Москвою й Ленінµрадом <g/> . </p>
doc#40 Різниця між книжною і усною мовою в частоті вживання присвійного прикметника чи родового відмінка приналежносте іменника залежить від того <g/> , що розчленованості мислення сучасної людини в його абстрактніших виявах більше відповідає мислити приналежність як стосунок між двома предметами ( <g/> субстанціями <g/> ) <g/> , ніж як ознаку <g/> , що існує в самому предметі <g/> .
doc#54 <p> Скільком ховати довелось між нас </p><p> Важку сльозу <g/> , що скочувалась з ока <g/> , </p><p> Скількох вкривала сивина глибока — </p><p> Мовляв <g/> , спізнився чи прийшов не в час <g/> … </p>
doc#40 <p> Через це в літературній мові не вживається сполучника а між однорядними членами речення <g/> , коли якраз установлюється зв'язок між ними <g/> .
doc#22 Вибір — коли вибір ще існує — обмежується на тому <g/> , чи бути людині вільною й занедбаною <g/> , чи стати рабом або наглядачем рабів <g/> , вибір між самотністю самотнього і самотністю в гурті <g/> . </p>
doc#48 Він не тільки читача не старається ткнути обличчям у страшне — він навіть сам застерігає віддаль <g/> , певну дистанцію між собою і подіями <g/> .
doc#81 Це від нього я довідався про передісторію газети <g/> , і він запросив мене до приміщення редакції на Сердюківському провулку <g/> , якраз на середині дороги між двома моїми резиденціями на Римарській і на Чорноглазівській вулицях <g/> .
doc#10 Ця межа збігається з межею між старим Подільським і Брацлавським воєводствами <g/> , а в 15 сторіччі вона була межею між Польщею й Литвою <g/> .
doc#92 Наслідком цього був новий вибух листування між нами в травні 1966 року <g/> . </p>
doc#40 На письмі тоді замість крапки між ними стояла б риска <g/> : « <g/> Кінь басував під ним — він <g/> , стримуючи нетерплячий порив коня <g/> , раз-у-раз натягував повід« <g/> .
doc#91 Хто проведе межу між селом і Україною <g/> ?
doc#47 <p> Америка відштовхувала тим <g/> , що в ній <g/> , мовляв <g/> , нема різниці « <g/> між героїчним і негероїчним <g/> , між вартісним і безвартісним <g/> , між сутнім і несутнім <g/> , між етичним і неетичним <g/> » <g/> .
doc#56 Історія склалася так <g/> , що мости між Україною й Росією висаджені в повітря <g/> .
doc#40 Можна було б <g/> , трошки спрощуючи справу <g/> , сказати <g/> , що в таких випадках те саме емоційне навантаження ніби розподіляється між меншою кількістю слів <g/> , в наслідок чого кожне слово зокрема <g/> , а особливо найважливіші значенням слова речення мають незмірно більшу від звичайної почуттєву наснагу <g/> .
doc#12 <p> 1. Приголосні д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , л <g/> , н <g/> , ж <g/> , ч <g/> , ш подвоюються перед закінченням в іменниках середнього роду <g/> , що закінчуються на -я не приймають в інших відмінках наростка -ят- ( <g/> теля—теляти <g/> ) <g/> , і в орудному відмінку однини іменників жіночого роду на приголосний <g/> , якщо ці приголосні стоять між двома голосними <g/> , напр <g/> .
doc#68 Блюзнірство ( <g/> Стус каже святотатство <g/> ) ставитися до життя легко <g/> , виходити з власного і особистого <g/> , коритися своїм стражданням <g/> ; треба бути « <g/> добротою хорим <g/> » <g/> , треба опанувати високу науку « <g/> розтавання росою димною між трав <g/> » <g/> . </p>
doc#72 ) намагалися звузити розрив між літературною мовою й мовою хутірською <g/> .
doc#22 Одні виводили його з національної психології росіян <g/> , інші пояснювали штучністю й гвалтовністю європеїзації Росії <g/> , в наслідок чого постала прірва між освіченими й неосвіченими класами <g/> .
doc#35 ) <g/> , а найбільше в лявіруванні між ворогуючими гетьманами <g/> , що боролися один з одним <g/> , і особливо перед московським царем Баранович лишається до кінця своїх днів церковним пастирем Чернігівщини <g/> . </p>