Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 ) </p><p> Едінбурґ <g/> , серпень 1979 — Нью-Йорк <g/> , вересень 1979 </p><p> ПОСТСКРИПТУМ 1989. Як я міг знати <g/> , що <g/> , коли я писав цей нарис <g/> , уже існував фільм Юрія Іллєнка « <g/> Вечір на Івана Купала <g/> » <g/> , що його цензори з яловими душами сховали були в неприступних сейфах київської кінофабрики й не пустили до глядача <g/> .
doc#94 Він міг тільки чути Боже слово від священика <g/> . </p>
doc#94 А його « <g/> Букварь южнорусский <g/> » <g/> , хоч і не міг друкуватися без цензурного дозволу — такий був порядок в Імперії <g/> , — не складався з дозволу начальства <g/> .
doc#94 Кавказ <g/> , що <g/> , звичайно <g/> , міг би бути і Україною <g/> , і всіма народами « <g/> од молдаванина до фіна <g/> » <g/> .
doc#95 ( <g/> Поїхати до обох <g/> , Харкова й Львова <g/> , я не міг <g/> , треба було вибирати <g/> .
doc#95 Найбільше <g/> , що я міг би урвати <g/> , — день з харківського побуту <g/> , день із київського — це давало б мені два дні у Львові <g/> .
doc#95 і вважаю за свого пізніше вчителя <g/> , хоч формально він ним не був <g/> . </p><p> Я міг би вести далі й далі цей пеан Львову <g/> . Але я вибрав Харків <g/> . І
doc#97 Тому знаходимо тут усе <g/> , що тільки Большаков міг знайти <g/> : список прізвищ салдатів <g/> , які брали участь у тих самих походах <g/> , що поет <g/> , список прізвищ матросів на тій самій шхуні <g/> , список пересельців за ті роки <g/> , що в Орську жив Шевченко <g/> , список губернаторів Оренбургу від заснування міста до часу Шевченка <g/> , навіть список тюремних в'язнів з часу Шевченкового арешту ( <g/> правда <g/> , неповний <g/> ) <g/> .
doc#97 Що їхню мудрість і мудрість їхньої доби він усотував <g/> , не міг не всотувати <g/> , безперервно з самого дитинства <g/> .
doc#97 У приватному житті Бутаков міг бути кришталево порядною людиною <g/> , але на Приараллі — ми це тут уже згадували — він мав військово-аґресивну і розвідчу функцію <g/> .
doc#97 Кониського ( <g/> 1897— 1901 <g/> ) я налічив уживань імени Ісаєва сім випадків <g/> , з лайливим епітетом — один ( <g/> « <g/> лиходійні вчинки <g/> » <g/> ) <g/> , У монографії Павла Зайцева <g/> , 1939 <g/> , друге видання ( <g/> перше <g/> , як відомо <g/> , не вийшло друком через воєнні події <g/> ) — 1955 <g/> , англійський переклад 1988 — попри трохи солодкавий тон і деяку застарілість <g/> , і досі <g/> , мабуть <g/> , найкращій біографії Шевченка ( <g/> Большакову вона <g/> , виглядає <g/> , лишилася невідома <g/> , хоч автор міг би довідатися про неї хоч би з книжки М. Шаґінян 1941 <g/> ) <g/> , — так от у Зайцева я налічив 4 згадки про Ісаєва <g/> , епітет тільки раз <g/> , і то не лайливий <g/> , а злегка зневажливий ( <g/> « <g/> молоденький прапорщик <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#101 Детальніше довідатися про стосунки « <g/> людина-імперія <g/> » цікавий читач міг би із спогадів Ю. Шевельова « <g/> Мої зустрічі з Романом Якобсоном <g/> » ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> , 1994,4. 12 <g/> ) <g/> , на тлі яких ще більш контрастно і ще з більшою повагою даються до сприйняття й суто наукові монографії <g/> , й надзвичайно особисті й оригінальні підходом і вирізненням проблем літературознавчі огляди <g/> , статті <g/> , есеї <g/> , рецензії <g/> , яких одна збірка — « <g/> Третя сторожа <g/> » — вийшла у Києві 1993 року <g/> .
doc#101 Це <g/> , боюся <g/> , я не міг би зробити <g/> .
doc#101 мови <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : У який спосіб цей престиж <g/> , на Вашу думку <g/> , міг би бути піднесений <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Це мені дуже тяжко сказати <g/> . І це
doc#102 Я міг просто піти туди <g/> , це ніяка для мене не проблема <g/> , я — член факультету <g/> .
doc#103 Нібито коли в роки війни він потрапив до харківської в'язниці <g/> , то передав мені лист <g/> , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а я міг <g/> , та не захотів <g/> .