Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 показати <g/> , що дали українській літературній мові галицькі впливи в лексиці <g/> . Завдяки ним
doc#9 їх літературній <g/> , а надто спеціяльно в газетній мові дуже багато кепських форм <g/> , зовсім не наших <g/> ,
doc#68 кличної форми <g/> . У сучасній українській мові клична форма виходить поволі з ужитку <g/> , за
doc#40 ГОЛОСНИХ </p><p> У сучасній українській літературній мові е кілька типів чергувань голосних <g/> . Про ті <g/> , що
doc#59 мистецтва мусить бути реалізована в мові і в композиції повісти <g/> . Ані лінива й розволікла
doc#10 ті звукові зміни <g/> , що поволі постають в нашій мові <g/> <g/> , пише він ( <g/> 4 <g/> , 131 <g/> ) <g/> . Відповідно до цього Ганцов
doc#71 запроваджувані індивідуально <g/> , трапляються в мові майже всіх сучасних письменників <g/> , навіть тих <g/> ,
doc#40 виразові маєте рацію відповідає в російській мові вы правы <g/> ; отже <g/> , порівнюючи цей вираз з
doc#40 поклала оборонятись <g/> » ( <g/> Коц <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> В українській мові середній рід використовується не тільки як «
doc#40 значенням і в різній формі <g/> . В українській мові є не одне таке двічі позичене слово <g/> , але
doc#40 збереглися в сучасній літературній мові тільки в називному відмінку однини чоловічого
doc#40 живої і енерґійної усної мови <g/> . Навпаки <g/> , в мові науково-філософській <g/> , діловій тощо
doc#68 конструкції <g/> , які чужі розмовній чи діловій мові <g/> , які характеризують специфічно поетичну мову
doc#40 перед обома звуками — в українській мові приголосні загалом не м'якшаться ні перед е <g/> , ні
doc#40 до того <g/> , що його загальне значення в мові сильно затерлося і вневиразнилося <g/> . </p><p> Поперше <g/> , є
doc#65 такі слова і в сербо-хорватській літературній мові – біроа тощо <g/> . Тут <g/> , отже <g/> , до української мови
doc#40 боку <g/> , в науковій і науково-публіцистичній мові подекуди зберігається вживання в ролі зв'язки
doc#65 чуже h <g/> , бо такого звука нема в російській мові <g/> , хоч він зовсім нормальний в українській <g/> ) <g/> . </p><p> Від
doc#40 . Той уживається в усній емоційно забарвленій мові в порівняннях і при повторному називанні того
doc#40 в сучасній українській літературній мові <g/> » ( <g/> Там таки <g/> ) і Є. Грицака « <g/> Скорочення й