This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | стільки з емоційним підкресленням у народній | мові | вживається ще незмінна форма такого <g/> , напр <g/> . <g/> : « |
doc#65 | роду на приголосний ще існують в українській | мові | <g/> . Це або іменники високої частоти вживання ( |
doc#40 | НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ <g/> . ЕКВІВАЛЕНТИ РЕЧЕНЬ </p><p> У живій | мові | <g/> , особливо в усній <g/> , чи не найбільше буває |
doc#40 | . ( <g/> Кв <g/> . <g/> ) <g/> . Найчастіше в сучасній літературній | мові | прикметник другого ступеня керує іменником у |
doc#40 | соціальні діалектизми як відбиття в | мові | поділу суспільства на кляси <g/> . В дійсності |
doc#15 | , зробити ще те обмеження <g/> , що в українській | мові | дисльокація не набирає таких розмірів <g/> , як у |
doc#40 | буде в § 44. </p><p> Цікаво відзначити <g/> , що в українській | мові | прикметник звичайно узгоджує з собою слово <g/> , що |
doc#65 | російської шкали соціяльних вартостей у | мові | <g/> ; </p><p> Закритість до позик поза тими <g/> , що йдуть з або |
doc#78 | , що до певної міри Шевченко в манерах і в | мові | пристосовувався до цього свого нового |
doc#72 | іменники вважалися невластивими українській | мові | <g/> . Кримський заходив так далеко <g/> , що навіть слово |
doc#40 | звуків або звукосполучень <g/> , які в нашій | мові | не трапляються взагалі або в певних становищах |
doc#72 | подібних семантичних зсувів бракувало <g/> , якщо в | мові | не щастило знайти слова <g/> , що добре відбивало б |
doc#40 | . Наростки -ище <g/> , -исько в українській | мові | <g/> , Варшава 1935 <g/> , О. Ізюмов <g/> . Іменникові суфікси |
doc#40 | цікавий тип числівника в сучасній українській | мові | — т. зв <g/> . збірні числівники <g/> , практично часто |
doc#40 | граматичної форми слова <g/> . В сучасній | мові | це трапляється рідко <g/> , і такі конструкції |
doc#9 | на -ть <g/> , органічно прийняті тільки в поетичній | мові | як варіянт <g/> . Такі є м'які форми для всіх |
doc#40 | воно властиве фолкльорній і недбалій усній | мові | <g/> ; натомість після голосного -ся дуже легко і |
doc#40 | , дуже часто <g/> , здебільшого <g/> , в українській | мові | межа складу проходить через подовжений |
doc#15 | називним реченням <g/> . Подібні приклади в живій | мові | <g/> , певне <g/> , не рідкість і не дивина <g/> . </p><p> Особливо |
doc#40 | можуть з'являтися і в наслідок звукових змін у | мові | <g/> . Наприклад <g/> , гомоніми невиданий ( <g/> — небачений <g/> ) |