Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 202—217. </p><p> 13. До історії звуків в українській мові <g/> .
doc#54 У мовах з рівним розподілом наголосової сили <g/> , як це є в українській мові <g/> , ритми Маяковського виходять недоречними й силуваними <g/> .
doc#25 <p> 13.“ <g/> До правопису деяких форм “ <g/> м'якої деклінації <g/> ” в українській мові <g/> ” <g/> .
doc#30 По цій мові <g/> …
doc#50 В українській мові <g/> , навпаки <g/> , кінцевий склад слова завжди вимовляється трохи подовжено і з більшою експіраторною силою <g/> , тому голосний у ньому вимовляється чітко <g/> , і поети <g/> , що претендують на точну риму <g/> , власне <g/> , не повинні б римування різних післянаголосових голосних припускати <g/> . </p>
doc#69 Так само <g/> , як <g/> , скажім <g/> , у мові недоречно жадати <g/> , слідом за реабілітованим Огієнком <g/> , реставрації двоїни <g/> , яку він боронив <g/> .
doc#36 <p> Ймення Ґе <g/> , незвичне і в російській і в українській мові <g/> , вказує на іноземне походження <g/> .
doc#70 ) фюрером <g/> , і те добре <g/> , що ім'я його перекручено на Атіллу з українського Гатило <g/> , дарма що в п'ятому столітті не було ще навіть звука “ <g/> г <g/> ” в нашій мові й що <g/> , і взагалі <g/> , до сьомого століття нашкребти будь-яких рис для української мови річ неможлива <g/> , не кажучи вже про те <g/> , що це сумнівна честь вести свій історичний родовід од гуннів <g/> .
doc#52 У мові про стукачів є фраза про те <g/> , як арештовували бандерівців <g/> , коли ті виходили з церкви ( <g/> с. 351 <g/> ) <g/> .
doc#95 Його в щоденній мові так і звуть — Старий Харків <g/> .
doc#65 ( <g/> У російській літературній мові ці слова невідмінювані <g/> ) <g/> .
doc#74 Розмовляти по-українському на людях - хоч це офіційно заохочувалося - вважалося серед міського населення ризикованим <g/> , хібащо при спеціяльних оказіях <g/> , які офіційно проголошено українськими <g/> , Тавро на українській мові у великих містах не зникло <g/> , а навпаки <g/> , виросло до нових розмірів <g/> .
doc#40 <p> Настанова цієї книжки — не приписувати норми сучасній літературній мові <g/> , а встановлювати їх <g/> , виходячи з її конкретного функціонування протягом останніх півтора сторіччя <g/> , а надто найостаннішого п'ятдесятліття <g/> .
doc#7 Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають бути почеплені інші слова <g/> , при чому конче слова певного типу або й певні слова <g/> .
doc#101 Очевидно <g/> , що в Харкові я не був сторонній російській мові і культурі <g/> .
doc#78 <p> Деінде я показав участь у українській літературній мові південно-західніх елементів і важливість цієї участи <g/> , як і шляхи їх проникання до літературної мови 9 <g/> ) <g/> .
doc#51 Хоч він і був базований на діялектних матеріялах <g/> , але в певному доборі <g/> , подиктованому критерієм бодай мінімальної придатности їх у літературній мові <g/> , а до того ж — і це головне — перепущених через сито загальноукраїнської фонетики й морфології <g/> . </p>
doc#37 Публікація мовознавчих праць обмежувалася на тому <g/> , що було написане перед війною — невеличка монографія про генезу називного речення в новітній українській літературній мові ( <g/> 1947 <g/> ) <g/> , розділи з праці про вплив Галичини на розвиток української літературної мови останніх двох століть — перше писане ще в Харкові <g/> , друге у Львові <g/> .
doc#62 <p> Цікаво між іншим <g/> , що і в мові листів - хоч писані вони по-російськи і до росіян <g/> , що напевне не знали української мови <g/> , є чимало українізмів <g/> , починаючи вже від другого листа ( <g/> молодший <g/> ) <g/> . </p>
doc#76 69 і далі <g/> ) виявили спочатку експансію на схід <g/> , беручи участь у формуванні конгльомерату південноросійських говірок з їхніми перетвореннями первісного сильного акання на цілу низку інших типів акання <g/> , але далі втратили силу експансії на схід і якоюсь мірою поступилися російській мові на території Смоленщини <g/> .