Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Це може звучати парадоксально <g/> , якщо сказати <g/> , що Александер II відповідальний за галицькі впливи на українську літературну мову <g/> , а тим самим за її двохдіялектний характер <g/> . </p>
doc#51 <p> Звідси місія Кулішевого покоління <g/> , як він її бачить <g/> , це відродження й розквіт національної мови <g/> : </p><p> Так <g/> , ми на те у наш убогий мир прийшли <g/> , </p><p> Щоб мову з мов людських <g/> , скалічену <g/> , забвенну <g/> , </p><p> З народних уст узять і в перло возвести <g/> . </p>
doc#81 <p> Але була одна частина радянського загального мовознавства <g/> , що претендувала на свою марксистськість <g/> , — так звана « <g/> нова наука про мову <g/> » <g/> , простомовно — марризм <g/> .
doc#9 « <g/> Силує не Грушевський до сії мови <g/> , а його й других потреба вислову духа <g/> , — та стихійна сила <g/> , перед якою нічого не значить лемент людей <g/> , що низькооко хотять затримати нашу націю для домашнього обиходу <g/> , при мові баби Палажки <g/> »3. І на завершення своїх доказів І. Стешенко показує <g/> , що в Б. Грінченка і в С. Єфремова — а їх мову Нечуй-Левицький проголосив зразковою і вільною від ненависних йому новотворів і галицизмів — вживається <g/> , і то досить широко <g/> , чимало з проскрибованих суворим мовним критиком слів <g/> . </p>
doc#72 Конституція лишила відкритим питання про урядову мову і про права інших мов у ділянках освіти й адміністрації <g/> . </p>
doc#72 <p> Всупереч заяві редакції кожен <g/> , хто користуватиметься словником <g/> , відразу помітить <g/> , що поряд матеріялу з літературних творів — від Котляревського починаючи — включено численні етнографічні записи з Східної й Центральної України <g/> , тобто виразно продовжено традицію народницької лексикології <g/> , а передусім Грінченкового словника 1909 р. Таким чином Академічний словник шукає компромісу між народницьким напрямом з його орієнтацією на мову села і новою течією <g/> , яка враховує також мову інтелігенції і допомагає її формувати <g/> .
doc#81 Людмила Курилова мала статті про мову поезій Олександра Блока <g/> , вона викладала в харківських високих школах російську мову <g/> ; Микола Перегінець був автором статтів на теми української синтакси <g/> , зокрема мені подобалася його стаття про порядок слів <g/> , вміщена в « <g/> Підвищеному курсі української мови <g/> » <g/> , що вийшов 1931 р. під редакцією Булаховського <g/> ; взорована на працях німецького фослеріянця Ойµена Лерха <g/> , в українських обставинах ізоляції від Заходу <g/> , вона здавалася справжнім об'явленням <g/> ; Микола Федорович був з Галичини <g/> ; Володимир Державин писав про Шевченків « <g/> Щоденник <g/> » <g/> , йому належали статті й короткі нотатки про нові появи західніх літератур у перших річниках « <g/> Критики
doc#51 Переоцінка традиційного зробила б літературну мову з самого початку важкою для засвоєння <g/> , а в дальшому вирила б безодню між розмовною й літературною мовою <g/> .
doc#25 В цьому ж виданні вміщена праця <g/> , написана ним спільно з Чубинським “ <g/> Поляки в Юго-западном крае <g/> ” <g/> , що має головне етнографічний характер <g/> , але цікава й для мовознавця простеженням українських впливів на мову місцевих поляків <g/> , на польську літературу і польську мову взагалі <g/> . </p>
doc#65 <p> Так витворилась ситуація <g/> , в якій мовознавці <g/> , що нормують літературну мову <g/> , часто не мають потреби вдаватися до штучних регулювань <g/> , вони можуть лишатися прагматиками й просто реєструвати те <g/> , що вони спостерігають у мові <g/> .
doc#72 § 128 ґарантував громадянам право « <g/> вільно вживати мову їхнього вибору в приватному і діловому спілкуванні <g/> , в усіх справах <g/> , що стосуються до релігії <g/> , в пресі і взагалі в усіх публікаціях або в громадських зборах <g/> » <g/> .
doc#56 ( <g/> Шевченко теж любив розмовну мову і теж не боявся міцного слова — « <g/> і кров'ю вашою <g/> , собаки <g/> , собак напоять <g/> » <g/> .
doc#68 <p> Коли психологічна суть Стусової поезії в схоплюванні почуттів перед тим <g/> , як вони скристалізувалися <g/> , — висока майстерність <g/> , що дається небагатьом поетам <g/> , — коли його поетичний зір здатний бачити форму ще не оформленого <g/> , а його поетичне слово в найкращих поезіях « <g/> Палімпсестів <g/> » <g/> , спроможне знайти мову для цієї форми самого формування <g/> , то <g/> , природно <g/> , Стусів шлях до поезії <g/> , до кожного вірша зокрема лежить саме в самозагляданні і <g/> , за Сковородою <g/> , пізнанні самого себе <g/> .
doc#3 Інститут мовознавства змушений традицією не тільки вивчати мову <g/> , а й навчати її <g/> .
doc#72 Академія <g/> , тримаючися добрих демократичних засад <g/> , відповіла <g/> , що це справа самого народу вирішити <g/> , яку літературну мову вони вибирають <g/> , але одночасно не радила творити нову <g/> , русинську <g/> , мову на основі котрогось з місцевих діялектів <g/> , а вважала за доцільне запровадити українську мову в її галицькій формі <g/> : « <g/> Через те <g/> , що місцевий русинський діялект <g/> , що про нього говорить Статут <g/> , — незаперечно малоруський <g/> , треба літературною мовою тамтешнього громадянства визнати літературну мову малоруську <g/> …
doc#40 Краків 1932. Читаючи Брока <g/> , треба мати на увазі <g/> , що він описує не літературну українську мову <g/> , а льокальну західноукраїнську <g/> .
doc#72 — Українська мова і література в школі ( <g/> Київ <g/> ) 1964 <g/> , 10. </p><p> Жученко М. Про українську літературну мову <g/> .
doc#71 Як уже зазначено <g/> , йдеться про поступове проникання місцевих <g/> , тубільних елементів у запозичену старослов'янську мову <g/> , наслідком чого було громадження синонімів <g/> , відмінних зі стилістичного погляду й призначених для застосування в різних мовних жанрах <g/> . </p>
doc#76 Візьмемо як приклад мову консерватора <g/> , крайнього монархіста й слов'янофіла певного ґатунку Михайла Поґодіна ( <g/> 1800—1875 <g/> ) <g/> .
doc#81 Безжурно <g/> , літом 1941 року я писав свої розвідки про називне речення і про мову Шевченка <g/> , але зимою з 1941 на 1942 рік про це вже не могло бути й мови <g/> .