Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Чи він тільки впровадив де-не-де безглуздий правопис <g/> , на зразок Золотонізький ( <g/> тричі <g/> , ніби походить цей прикметник не від Золотоноші <g/> , а від якоїсь Золотої Ноги <g/> , безпрецедентна назва для міста чи містечка <g/> ) — напевне не авторства Наталі Лівицької-Холодної <g/> , чиє опанування літературної мови й письма поза сумнівом <g/> ? </p>
doc#65 <p> Микола Куліш </p><p> 1. ЕПІЗОД З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИЦТВА </p><p> Вершинними досягненнями української лексикографії дореволюційного часу були українсько-німецький словник Є. Желеховського і С. Подільського <g/> , 1886 і українсько-російський словник Б. Грінченка <g/> , 1909. Але першим науково опрацьованим словником широкого засягу з іншої мови на українську став тільки вже пореволюційний " <g/> Російсько-український словник <g/> " Української Академії Наук <g/> .
doc#15 Я не говорю при цьому про уламки речень <g/> , що легко </p><p> доповнюються з зв'язку мови <g/> , я маю на увазі справжні речення <g/> , якими ми висловлюємо наші мислі <g/> .
doc#88 В. Ганцов і О. Курило виступили з новим поглядом на походження української мови <g/> .
doc#30 Вони всі англомовні і всі великі патріоти своєї країни і своєї ( <g/> себто шведської <g/> ) мови <g/> .
doc#44 Але ще катастрофічніша з цього погляду велика зрада української еміграції — забуття власної мови <g/> .
doc#22 Письменник не знав української мови і <g/> , напевно <g/> , навіть не чув про існування « <g/> Народнього Малахія <g/> » <g/> .
doc#45 Сімович розвинув і поширив її думки у своїй праці " <g/> Рідна мова й інтелектуальний розвиток дитини <g/> " ( <g/> 1934 <g/> ) <g/> , передрукованій у другому томі його " <g/> Українського мовознавства <g/> " <g/> , 1984. Відгомін думок Потебні знаходимо в численних авторів <g/> , що виступають на захист української мови ( <g/> скажімо <g/> , П. Мовчана <g/> , С. Плачинди та ін <g/> .
doc#32 Звернення до англійської мови в виданнях Академії випередило НТШ на дванадцять років ( <g/> 1951-1963 <g/> ) <g/> .
doc#64 Але політичні рухи не можуть спиратися тільки на літературну програму <g/> , і державу не можна збудувати на програмі наймилозвучншюі мови з найідеальнішим правописом <g/> .
doc#84 Це — автоматизм мови <g/> .
doc#50 Словник Осьмачки — не- чувано багатий і не зі словників насмиканий <g/> , а взятий з природної живої мови <g/> .
doc#25 <p> 2.“ <g/> Открытое письмо к А.Н.Пыпину <g/> ” <g/> , — написане 1886 року <g/> , видане окремою брошурою в Києві 1909 р. Це перша з написаних Михальчуком трьох оборон прав української мови <g/> , як і всі три <g/> , назовні публіцистичного характеру <g/> .
doc#2 Напруга суб'єктивної розпуки й волі не меншає <g/> , але сублімується в мужність і поезію загальної ваги <g/> , а « <g/> я <g/> » стає не центром світу <g/> , а тільки займенником <g/> , що з ним <g/> , чей же <g/> , за законами мови має узгоджуватися присудок <g/> .
doc#97 , тільки що Большаков не виявляє знання французької мови <g/> , навіть у циркових межах <g/> , і радше загорлав би <g/> : Ага <g/> , знай наших <g/> !
doc#71 <p> </doc> </p><p> Якщо асоціювати літературні мови з тими письменниками <g/> , які їх створили й поширили <g/> , то мову старослов'янську – першу літературну мову слов'ян <g/> , скомпоновану штучно <g/> , – неможливо відокремити від особи Костянтина та – частково – Мефодія <g/> ; так само й сучасна українська літературна мова може бути пов'язана з ім'ям великого українського поета Тараса Шевченка і <g/> , до певної міри <g/> , його сучасника Панька Куліша <g/> .
doc#74 Це безумовно потрібне - щодо мови всі поступки й максимум рівноправности <g/> .
doc#24 Все це було б дуже цікаве для дослідження проблем езопівської мови <g/> , але в цьому дуже легко втратилося б провідне й вирішальне « <g/> Вертепу <g/> » <g/> . </p>
doc#39 Оці конкретні подробиці <g/> , доточені здебільшого до кінця фрази <g/> , коли <g/> , здавалося <g/> , і думка і фраза вже добігли свого кінця <g/> , створюють <g/> , до речі <g/> , і особливий ритм Осьмаччиної прозової мови <g/> . </p>
doc#51 Але поруч ідеї історичної переємности і місії Шевченко ставить романтичну ідею слова <g/> , мови як ознаки й вияву сутности нації <g/> .