Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Пані Соня принципово україномовна <g/> , але її українська мова така <g/> , як може бути після сорока років перебування в польському мовному казані <g/> .
doc#2 Іменник і дієслово <g/> , здебільша в елементарному переліку <g/> , — мова поетки <g/> .
doc#3 Хоч мова ніколи не застигає в непорушності і зміни ніколи не припиняються <g/> , але те <g/> , що спостерігаємо <g/> , найчастіше — зміни лексичного і семантичного характеру <g/> .
doc#3 <p> Трохи більше про це хіба лише в розділі про числівник пера Д. X. Баранника в колективному нарисі Сучасна українська літературна мова <g/> .
doc#3 Щоб не затамувати розвиток мови <g/> , щоб не було протистояння мовознавство contra мова <g/> . </p>
doc#4 Думається <g/> , що мова тут не про те просто <g/> , що одні вірші написані раніше <g/> , а інші пізніше <g/> , це була б істина самоочевидна <g/> .
doc#4 Наталя Лівицька-Холодна називає Україну часто <g/> , але не менш часто слова цього не знаходимо <g/> , а все одно знаємо <g/> , що хоч краєчком <g/> , хоч кутком чи тінню краєчка і в цих поезіях мова йде серед іншого і про Україну <g/> .
doc#4 Бо і тема гармонії <g/> , і тема бунту <g/> , і тема — про яку мова буде далі — смерти — всі вони сприймаються в загальному балянсі збірки як факти й дії <g/> , настрої й пережиття на Україні або поза Україною <g/> , та мало не завжди в якомусь зв'язку з нею <g/> .
doc#4 <p> Зберігається « <g/> щоденниковість <g/> » <g/> , а отже й зв'язок з особистим життям авторки <g/> , ввесь час плекаються ті настроєво-тематичні комплекси <g/> , що про них була мова <g/> .
doc#6 У поодиноких <g/> , хоч і не частих випадках ця проповідницька настанова межує з прямою пропагандою <g/> , приміром у його картинах про ( <g/> точніше було б сказати — проти <g/> ) аборт <g/> , про одну з яких буде докладніше мова далі <g/> .
doc#6 Але тут мотивація многоепізодности й “ <g/> килимности <g/> ” не побутова і не малярська <g/> , і ведуть ці картини радше не до Бройгеля <g/> , а до його попередників <g/> , тож до такого типу картин доцільніше буде повернутися дещо пізніше <g/> , коли буде в нас мова про Куриликові ідеологічні комплекси і про його зв'язок з Босхом <g/> .
doc#6 Як і збивання людей у суцільні безобличні гурти <g/> , про яке вже була мова ( <g/> пор <g/> .
doc#6 Але фрескоподібні твори Курилика <g/> , що про них тут мова <g/> , мало нагадують ті мехіканські розписи стін <g/> .
doc#6 <p> Людей “ <g/> без обличчя <g/> ” ми побачимо на картинах Ван Гога аж до його останніх пейзажів <g/> , а про таких людей у Курилика була мова вище <g/> . </p>
doc#7 Наша мова обтяжена зв'язками з фактами <g/> , з дійсністю щоденного існування <g/> .
doc#7 З одного боку <g/> , мова йде тут про опанування техніки цього стилю <g/> .
doc#8 <p> У колі ближчих знайомих — важко говорити про друзів <g/> , коли мова йде про Петрова <g/> , — йому була дана жартівлива заочна кличка « <g/> Менталітет <g/> » <g/> .
doc#9 <p> Пізніше частина матеріалу моєї « <g/> Галичини <g/> » ввійшла до моєї книжки « <g/> Українська мова в першій половині двадцятого століття ( <g/> 1900—1941 <g/> ) <g/> .
doc#9 Українська мова не має по суті жадного великого на розмір словника мови тієї чи тієї місцевости <g/> , бодай недосконало опрацьованого <g/> .
doc#9 А суть саме в цих загальних висновках <g/> , бо твердження про мішану східно-західну основу нашої нової літературної мови збиває наскоки на цю мову і « <g/> східняків <g/> » <g/> , коли вони обурюються західним характером якого-небудь слова або звороту <g/> , прийнятого в літературній мові <g/> , і галичан <g/> , коли вони заявляють <g/> , що літературна мова незрозуміла якимись елементами комусь із них через свій <g/> , мовляв <g/> , східний характер <g/> . </p>