This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | , коли говорити про її другу частину <g/> , як | ми | умовилися <g/> , маємо тільки записи епізодів <g/> , |
doc#4 | . Про інші говорити тяжче через те <g/> , що | ми | не знаємо <g/> , як складався цей збірник <g/> . Не сказано |
doc#4 | , і формалізм нам тут багато допоміг <g/> , як довго | ми | свідомі того <g/> , що це не все і що лишається широке |
doc#4 | були одним з важливих літературних засобів ( <g/> | ми | тут знову з засобами <g/> ! <g/> ) <g/> , і можна клясифікувати |
doc#4 | речі завжди йдеться <g/> ) до взагальнених ти або | ми | <g/> : </p><p> Я йду в неминуче Проваллями самоти <g/> … </p><p> ( <g/> « |
doc#4 | й тепла <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) </p><p> Та ці переходи між я — ти — | ми | — річ досить поширена <g/> . Своєрідніший перехід |
doc#4 | , здатність бачити й спостерігати <g/> . Якщо <g/> , як | ми | бачили щойно перед цим <g/> , займенники в своїх |
doc#4 | наче <g/> , </p><p> я постарілась у журбі <g/> . </p><p> Тільки шкода <g/> , що | ми | згубили </p><p> і душу в цій боротьбі <g/> , </p><p> і пробачення нам |
doc#4 | « <g/> запаморочення від успіхів <g/> » <g/> ) <g/> . </p><p> Але тут | ми | вже покидаємо комплекс Філемона й Бавкіди і |
doc#4 | коли спромігся б поцілувати власні очі <g/> ? А ось | ми | приймаємо це як зовсім нормальне <g/> : </p><p> Хлопче юний з |
doc#4 | образ героя збірки — портрет самої авторки <g/> . І | ми | вже готові взяти цей образ у супутники нашого |
doc#4 | видющість <g/> , запахи й звуки тим конкретніші <g/> , чим | ми | далі від них у часі <g/> , і вершиною цієї теплої |
doc#4 | , ніби вищого <g/> , вона тримає нас цупко там <g/> , де | ми | були б <g/> , коли б і не вдавалися взагалі до |
doc#5 | , біографію <g/> , але не має характеру <g/> . Єдине <g/> , що | ми | знаємо про її вдачу <g/> , це те <g/> , що вона глибоко й |
doc#5 | став професором <g/> . Більше про перебіг його життя | ми | не знаємо нічого <g/> . Дії обох героїв зведені майже |
doc#5 | . Славенко ж бо професор біохемії <g/> . Але якщо | ми | не знаємо всієї біографії Юрія Олександровича |
doc#5 | біографії Юрія Олександровича <g/> , то чи не могли б | ми | обійтися і без історії його лябораторних спроб |
doc#5 | . </p><p> Виховані на « <g/> Сердешній Оксані <g/> » й « <g/> Катерині <g/> » <g/> , | ми | повертаємося тепер думками до Марти <g/> . Бідна |
doc#5 | тільки його нормальні забурення <g/> , що менше з них | ми | звемо коханням <g/> , а більше <g/> , що вивершується |
doc#5 | нічого <g/> , зрештою <g/> , не пояснюють <g/> . У великому х <g/> , що | ми | силкуємось розв'язати <g/> , завжди лишається |