Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 , коли говорити про її другу частину <g/> , як ми умовилися <g/> , маємо тільки записи епізодів <g/> ,
doc#4 . Про інші говорити тяжче через те <g/> , що ми не знаємо <g/> , як складався цей збірник <g/> . Не сказано
doc#4 , і формалізм нам тут багато допоміг <g/> , як довго ми свідомі того <g/> , що це не все і що лишається широке
doc#4 були одним з важливих літературних засобів ( <g/> ми тут знову з засобами <g/> ! <g/> ) <g/> , і можна клясифікувати
doc#4 речі завжди йдеться <g/> ) до взагальнених ти або ми <g/> : </p><p> Я йду в неминуче Проваллями самоти <g/> … </p><p> ( <g/> «
doc#4 й тепла <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) </p><p> Та ці переходи між я — ти — ми — річ досить поширена <g/> . Своєрідніший перехід
doc#4 , здатність бачити й спостерігати <g/> . Якщо <g/> , як ми бачили щойно перед цим <g/> , займенники в своїх
doc#4 наче <g/> , </p><p> я постарілась у журбі <g/> . </p><p> Тільки шкода <g/> , що ми згубили </p><p> і душу в цій боротьбі <g/> , </p><p> і пробачення нам
doc#4 « <g/> запаморочення від успіхів <g/> » <g/> ) <g/> . </p><p> Але тут ми вже покидаємо комплекс Філемона й Бавкіди і
doc#4 коли спромігся б поцілувати власні очі <g/> ? А ось ми приймаємо це як зовсім нормальне <g/> : </p><p> Хлопче юний з
doc#4 образ героя збірки — портрет самої авторки <g/> . І ми вже готові взяти цей образ у супутники нашого
doc#4 видющість <g/> , запахи й звуки тим конкретніші <g/> , чим ми далі від них у часі <g/> , і вершиною цієї теплої
doc#4 , ніби вищого <g/> , вона тримає нас цупко там <g/> , де ми були б <g/> , коли б і не вдавалися взагалі до
doc#5 , біографію <g/> , але не має характеру <g/> . Єдине <g/> , що ми знаємо про її вдачу <g/> , це те <g/> , що вона глибоко й
doc#5 став професором <g/> . Більше про перебіг його життя ми не знаємо нічого <g/> . Дії обох героїв зведені майже
doc#5 . Славенко ж бо професор біохемії <g/> . Але якщо ми не знаємо всієї біографії Юрія Олександровича
doc#5 біографії Юрія Олександровича <g/> , то чи не могли б ми обійтися і без історії його лябораторних спроб
doc#5 . </p><p> Виховані на « <g/> Сердешній Оксані <g/> » й « <g/> Катерині <g/> » <g/> , ми повертаємося тепер думками до Марти <g/> . Бідна
doc#5 тільки його нормальні забурення <g/> , що менше з них ми звемо коханням <g/> , а більше <g/> , що вивершується
doc#5 нічого <g/> , зрештою <g/> , не пояснюють <g/> . У великому х <g/> , що ми силкуємось розв'язати <g/> , завжди лишається