This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 | Якби ми <g/> , йдучи за образами самого Хвильового <g/> , схотіли зформулювати це <g/> , викликавши « <g/> медіюм лорда Зерова <g/> » і вдавшися до « <g/> латиниці <g/> » <g/> , ми б сказали <g/> , що провідною засадою письменницької техніки Хвильового було правило sapienti sat — розумному вистачає <g/> . </p> |
doc#59 | Так у XIII розділі спершу говориться про те <g/> , що « <g/> з надри зеленяви гуде дзвін <g/> » — ми насторожуємося <g/> , ми чекаємо — і справді <g/> , в наступному абзаці з'являється Галочка <g/> . </p> |
doc#52 | Звідси теж походить неймовірна <g/> , безпрецедентна солідарність дисидентів-в'язнів різних націй ( <g/> хоч чи всіх <g/> , ми не знаємо <g/> ) через бар'єри національних ненавистей і ворожнеч <g/> . |
doc#28 | Ми не можемо сказати <g/> , про що пам'ятає поет і що нагадав йому серпневий вечір <g/> , ми не можемо розкрити конкретного змісту і причинової зумовлености його переживань <g/> , але ми відчуваємо в цих лаконічних бліках поетичного слова якісь таємничі для нас <g/> , а може й для самого поета <g/> , його переживання <g/> . </p> |
doc#16 | Замість спробувати схопити український історично-культурний процес як цілість Донцов став вихоплювати з нього те <g/> , що відповідало його наперед виробленим теоріям і поглядам ( <g/> а часто навіть і просто фальсифікувати <g/> , як ми вже бачили <g/> ) <g/> . |
doc#26 | <p> Критика інакшістю <g/> , критика віршем у молодого Шевченка звичайно не була вповні літературною критикою <g/> , як ми розуміємо її тепер <g/> , як її розуміли вже в шістдесятих роках минулого сторіччя <g/> . |
doc#52 | <p> Від того часу ми посунулися ще далі <g/> . |
doc#20 | <p> Тоді ми не усвідомлювали ваги першої <g/> , зовсім дрібної щілинки між нами <g/> , не мали уяви про те <g/> , що вона розростеться мало не в прірву <g/> . |
doc#74 | Так з однієї статті ми довідуємося <g/> , що в Артемівській окрузі Донецької области була визначена квота для закупу книжок у книгозбірнях <g/> : 75% мусіли бути українською мовою <g/> . |
doc#21 | Це було дуже принципово <g/> , але практично означало в тогочасних обставинах <g/> , що ми взагалі нічого не видаємо — для письменницької організації — самогубство <g/> . |
doc#92 | Роком чи <g/> , може <g/> , двома пізніше я був у Кембріджі і разом з Віктором Вайнтравбом ми йшли гарвардським парком <g/> . |
doc#81 | І таких творів був не один <g/> , надто з західніх літератур <g/> , яких ми взагалі <g/> , можна сказати <g/> , не вивчали зовсім у безпорадному белькотанні Жінкина <g/> . |
doc#87 | Ми почали від слимаковости — і ми закінчили слимаковістю <g/> . |
doc#4 | <p> Натомість у збірці поезій Наталі Лівицької-Холодної <g/> , коли говорити про її другу частину <g/> , як ми умовилися <g/> , маємо тільки записи епізодів <g/> , вражень і настроїв <g/> , які можуть повторюватися й часто справді повторюються <g/> . |
doc#13 | Ми не бачимо <g/> , що Ярина — в ясирі <g/> , ми зустрінемося з нею тільки в натовпі виведених з Криму назад в Україну потурнаків <g/> . |
doc#10 | З цієї настанови виходячи <g/> , Курило <g/> , як ми бачили <g/> , зуміла провести центром Поділля дуже характеристичну мовну межу <g/> , що показала <g/> , доки на захід на терені південнозахідніх говірок сягали північні впливи <g/> . |
doc#84 | Тому ми крутимося в колі старих і застарілих проблем — про гетьманську державу 1918 року <g/> , про неоклясиків <g/> , про Европу і ми <g/> , не виходячи поза коло Драгоманов — Хвильовий — Донцов — Липинський <g/> . |
doc#40 | Колись люди писали гусячими перами <g/> ; тепер ми пишемо сталевими знаряддями <g/> , які <g/> , якщо точно висловлюватися <g/> , зовсім не є пера <g/> . |
doc#63 | Бо ми вступили в коло поетів-романтиків <g/> . |